Дуанська мова
| Дуанська мова | |
|---|---|
| Поширена в | Індонезія, провінції Ріау, Джамбі, Острови Ріау, Малайзія, штат Джогор |
| Носії | 19 000 (2006, E. Seidlitz)[1] Індонезія 15 000 (2006, SIL)[1] Малайзія 4 067 (2003, COAC)[2] |
| Класифікація | австронезійська сім'я
|
| Офіційний статус | |
| Офіційна | ні |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | dup |
Дуанська мова — мова дуанів (Duano, Duano'), невеличкого народу, що живе по обидва боки Малакської протоки в Індонезії та Малайзії. В Індонезії їх ще звуть десін-долаками (індонез. Desin Dola', Desin Dolak, Desin Dolaq), а в Малайзії до місцевої локальної групи дуанів застосовується офіційно прийнятий термін оранг-куала (малай. Orang Kuala, що означає «люди в гирлах річок»). Самі ж вони називають себе десін-дуано (Desin Duano), або просто дуано; desin означає «люди», а duano — це екзонім.[3] Дуани чітко вирізняють себе від сусідніх народів, мають власну мову, культуру й етнічну самосвідомість.
В Малайзії, завдяки тому, що державні органи займаються проблемами корінних народів Малайського півострова, існують регулярні статистичні дані стосовно чисельності, зокрема й оранг-куала. Так, за офіційними даними, у 2003 році їх нараховувалось 4 067 осіб (2003, COAC).[2] Що стосується чисельності дуанів в Індонезії, тут існують лише дані оцінок. Наприклад, проект Ethnologue наводить такі дані: 15 000 (2006, SIL) дуанів в Індонезії і 19 000 (2006, E. Seidlitz) в усіх країнах.[1] Проект Joshua Project [Архівовано 31 березня 2019 у Wayback Machine.] у 2016 році так оцінює чисельність народу: 18 000 осіб в Індонезії, 4 700 осіб у Малайзії, разом 22 700 осіб.[4]
Дуанська мова належить до малайської групи, серед яких, зокрема, є й індонезійська, стандартна малайська (Малайзія), мінангкабавська та багато інших. Її місце в класифікації австронезійських мов залишається до кінця невизначеним. Раніше її зараховували до парамалайської підгрупи[5] (Ethnologue: Languages of the World, Fifteenth edition, 2005), яка згодом була скасована. Тепер вона належить безпосередньо до малайської підгрупи малайської групи малайсько-чамських мов.[6] Її разом із 35 іншими мовами, зараховують до складу малайської макромови (msa).[7]
Дуанська мова однозначно не є малайською, адже малайці не розуміють її. Проте очевидною є спорідненість цих двох мов. Спираючись на наявні списки слів дуанської мови, французький дослідник Крістіан Пелрас (Pelras Christian, 1972) зробив деякі висновки стосовно її спорідненості з малайською. Словниковий запас обох мов є дуже близьким, розбіжності полягають переважно в незначних фонетичних відмінностях, як от: sangu і sungai (річка), royu і kayu (дерево), tuu і tua (старий), matu і mata (око), tulong і tulang (кістка), dagée(ng) і daging (м'ясо), porot і pungut (збирати) і т. д. Існують також відмінності, викликані іншим розумінням певного поняття, наприклад, малайське ribut (шторм) відповідає дуанському ribut (дощ), малайське pantai (узбережжя) — дуанському panti (мілина), малайське monco (морда, рило) — дуанському monco (дзьоб) і т. д.[3] Існують й інші відмінності.
Є в дуанській мові також слова, що мають загальні малайсько-полінезійські корені, як, наприклад: ia (вода), dele' (чоловік), debi (жінка), dengkulu (волосся), temurun (шия), melongoi (плавати). У той же час, ця мова містить цілу групу слів, що позначають дію, частини тіла, різні природні об'єкти, для яких важко визначити походження: desin (люди), mnu (вітер), dola' (море), dita' (маленький), klongo (ніс), co' (падати), nyit (спати), kal (приходити), bruit' (взяти). До цього слід додати цілий ряд займенників, питальних слів, префіксів і прислівників, які досить сильно відрізняються від малайських і роблять мову дуанів на слух незрозумілою для малайців.[3]
Структура фраз, здається, нагадує малайську.[3] Але взагалі дуанську мову досі всебічно не досліджував жоден із вчених-лінгвістів. Лише на початку 2000-х років доктор Мохаммед Шаріфудін Юсуф (малай. Mohd. Sharifudin Yusof) у ході своїх польових досліджень, проведених на території малайзійського штату Джогор, вперше склав список дуанських слів, представлений у фонетичному вигляді. Скориставшись цими записами, читач зможе правильно вимовляти канацькі слова, навіть якщо він ніколи не спілкувалися з носіями мови.[8] Результати були опубліковані в 2013 році.[9]
В цілому, можна сказати, що, хоча дуанська мова й відрізняється від малайської, є всі підстави вважати її за один з малайських діалектів, який трохи більше відрізняється від стандартної малайської, ніж, скажімо, мова мінангкабау.[3]
Етнічна єдність дуанів не є чіткою. Їхні поселення розкидані по узбережжю Малакської протоки, жителі окремих поселень утворюють локальні групи, часто слабко пов'язані між собою. У ранніх джерелах з історії та етнографії регіону окремі локальні групи дуанів називали ще Orang Laut Bugis (J. G. Schot, 1884), Orang Lahut (T. Adam, 1928), Sendaur (H. Kähler, 1949).[3]
На території Індонезії дуанська продовжує активно використовуватись.[1] Іншою є ситуація на території Малайзії. Тут вона енергійно витісняється стандартною малайською, рідною мовою спілкуються переважно представники старшого покоління. У цій країні дуанській мові загрожує щезання.[1][8]
Крім рідної мови, більшість дуанів вільно володіє також малайською (zlm) (Bradley 2007a).[1]
Власної писемності дуанська мова не має. Рівень грамотності серед малайзійських дуанів (малайською мовою) становить близько 50 %.[1]
- Дуанська мова на сайті Ethnologue
- Дуанська мова на сайті Glottolog 2.7 [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в г д е ж Duano. Ethnologue: Languages of the World, Nineteenth edition. 2016. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 13.09.2016.(англ.)
- ↑ а б Basic Data / Statistics. Center for Orang Asli Concerns & International Work Group for Indigenous Affairs (IWGIA), 2000. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 13.09.2016.(англ.)
- ↑ а б в г д е Pelras Christian. Notes sur quelques populations aquatiques de l'Archipel nusantarien. Archipel, volume 3, 1972. pp.133-168. Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 13.09.2016.(фр.)
- ↑ Duano. Joshua Project, 2016. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 13.09.2016.(англ.)
- ↑ Ethnologue report for Para-Malay. Ethnologue: Languages of the World, Fifteenth edition. 2005. Архів оригіналу за 04.03.2016. Процитовано 13.09.2016.(англ.)
- ↑ Malay. Ethnologue: Languages of the World, Nineteenth edition. 2016. Архів оригіналу за 10 жовтня 2016. Процитовано 13.09.2016.(англ.)
- ↑ Malay. Ethnologue: Languages of the World, Nineteenth edition. 2016. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 13.09.2016.(англ.)
- ↑ а б Yusop, Mohd Sharifudin. Keterancaman bahasa orang asli Duano & Kanaq. Universiti Putra Malaysia Press, Serdang, Selangor. 2013. ISBN 978-9-67-344343-7. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 13.09.2016.(малайськ.)
- ↑ Yusop, Mohd Sharifudin. Bahasa orang Kanaq kian terancam. Utusan Malaysia, p. 21. (Call Number: 2015/06-008). Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 13.09.2016.(малайськ.)