Перейти до вмісту

Дубровиця (Лежайський повіт)

Координати: 50°17′23″ пн. ш. 22°33′22″ сх. д. / 50.28972222° пн. ш. 22.55611111° сх. д. / 50.28972222; 22.55611111
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Село
Дубровиця
пол. Dąbrowica

Координати 50°17′23″ пн. ш. 22°33′22″ сх. д. / 50.28972222° пн. ш. 22.55611111° сх. д. / 50.28972222; 22.55611111

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Лежайський повіт
Гміна Курилувка
Перша згадка 1589
Населення 642 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 17
Поштовий індекс 37-303
Автомобільний код RLE
SIMC 0653067
OSM 2575347 ·R (Гміна Курилівка)
Дубровиця. Карта розташування: Польща
Дубровиця
Дубровиця
Дубровиця (Польща)
Дубровиця. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Дубровиця
Дубровиця
Дубровиця (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Дубровиця (пол. Dąbrowica) — село на Закерзонні, у Польщі, у гміні Курилівка Лежайського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 642 особи (2011[1]).

Назва

[ред. | ред. код]

Місцевість Теплиць болотиста, з великою кількістю ставків, соснових лісів. Також є теплі джерела, які й дали назву населеному пункту.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1589 р. в селі оброблялось 10 ланів ріллі.

У 1624 р. село знищене татарським набігом.

У 1674 р. в селі було 33 будинки.

У 1830 р. в селі вже була парафіяльна школа при греко-католицькій церкві.

У 1898 р. вибрано війтом Ілька Федорка, у 192 будинках було 1116 мешканців.

На 01.01.1939 в селі проживало 1140 мешканців, з них 910 українців, 190 поляків і 40 євреїв[2]. Село належало до ґміни Курилувка Ярославського повіту Львівського воєводства.

1945 року відповідно до «Угоди про взаємний обмін населенням у прикордонних районах» частина українського населення Дубровиці була виселена в СРСР. Жителі Дубровиці були переселені в населені пункти Тернопільської і Станіславської областей — вивезено 667 осіб (167 сімей)[3]. Решту українців у 1947 р. депортовано на понімецькі землі[4].

Демографія

[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 328 85 221 22
Жінки 314 78 190 46
Разом 642 163 411 68

Церква

[ред. | ред. код]

У 1663 р. Микола-Єронім Сенявський подарував землю під церкву братам Івану і Григорію Поповичам. У 1664—1667 рр. збудована дерев'яна церква св. Параскеви. В 1850 р. церква відремонтована і розширена. Це була парафіяльна церква Ярославського деканату Перемишльської єпархії.

Нова мурована церква збудована 1904 року, яка з 1920 р. належала до Сінявського деканату. В ній парохом став Микола Добрянський, якого замучили поляки 22 червня 1944 р. Після виселення українців церкву перетворили на костел.

Примітки

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дубровиця (Лежайський повіт)

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 29.
  3. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області) [1] [Архівовано 23 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  4. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Ярослав. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 21 листопада 2017.
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]