Дубрівка (Ужгородський район)
| село Дубрівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Закарпатська область |
| Район | Ужгородський район |
| Тер. громада | Середнянська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA21100150070086371 
|
| Основні дані | |
| Засноване | 1550 року |
| Населення | 810 осіб |
| Площа | 0,84 км² |
| Поштовий індекс | 89445 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°29′53″ пн. ш. 22°30′11″ сх. д. / 48.49806° пн. ш. 22.50306° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89445, с. Дубрівка, 193 |
| Карта | |
  Дубрівка | |
 Дубрівка | |
| Мапа | |
| |
Дубрі́вка (Дубровка) — село в Середнянській громаді Ужгородського району Закарпатської області, на межі Ужгородського та Мукачівського районів. Село розташоване біля річок Стара та Веля та автомобільної дороги міжнародного значення М06-E50.
У письмових джерелах село відоме під назвою «Doboruvka» і, як свідчать археологічні дані, виникло задовго до XI ст.
1414 року село «Дубравка», як його називає джерело, належало шляхтичам з Павловців (Східна Словаччина).
У XV ст. селом володіли землевласники сім'ї Добо з Середнього. Тоді селяни користувалися 21 портою землі. 1599 року в селі нараховувалось 24 кріпосницьких господарств, господарство шолтейса, греко-католицька церква, будинки священиків. У XVII— на початку XVIII ст. кількість селянських кріпацьких дворів зменшилась до восьми.
На австрійській топографічній карті 18-го століття (карта складена у 1782—1787 р.р.) можна побачити тогочасну назву села — «Doboruvka»[1] [Архівовано 14 липня 2017 у Wayback Machine.].
![[1]](http://freemap.com.ua/maps/zakarpattya/28-07.jpg){kind=link}
На позачергових парламентських виборах 2019 року в селі функціонувала окрема виборча дільниця № 210556, розташована в приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстровано 630 виборців, явка 50,00 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 51,77 %, за «Опозиційний блок» — 15,11 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 8,36 %[1]. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Олександр Пекарь (Слуга народу) — 30,39 %, за Андрія Андріїва (самовисування) — 22,88 %, за Михайла Фединця (Єдиний центр) — 11,44 %[2].
Храм Св. Петра і Павла
В архівних документах село Дубрівка значиться з 1417 року[3]. У Протоколі візитації парохій Ужанського комітату єпископом Михайлом Ольшавським у 1751 році відзначається парохія с. Дубрівки, яка належала до Середнянського деканату. Храм св. Петра і Павла був дерев'яним, покритий шинглями. Стан його був задовільним. Іконостас був виконаний простим сільським маляром. Ковчег був дерев'яним, чаша для св. Причастя — цинкова. Церква мала два дзвони. Кладовище було огородженим. Церква не мала ніяких доходів. Храм мав необхідні богослужбові книги[4]. Станом на 1805 рік проповідь відбувалася руською (русинською) мовою[5].
Перед входом у храм стоять три Хрести Господні. Один поставлений 1900 року дубрівчанами, які повернулися після заробітків з Америки. Другий 1914 року встановила сім'я Юрка Лаври. Ці хрести знаходилися в різник частинах села і коли радянська влада хотіла їх знищити, то вірники перенесли їх на територію церкви.
3 правого боку церкви стоїть дзвіниця ХІХ століття, яка мала два дзвони. Менший дзвін був відлитий у Будапешті у 1910 році. Більший, перевезений із с. Сторожниця, відлитий на дзвоноливарні Френца Егрі у 1921 році.
1949 року, після ліквідації Мукачівської греко-католицької єпархії, храм був переданий у користування православній громаді села. 1990 року, після легалізації діяльності греко-католицької єпархії, була відновлена і греко-католицька громада села.
| Конфесія / Рік | 1880 | 1910 | 1921 | 1930 | 1941 |
|---|---|---|---|---|---|
| римо-католики | 29 | 26 | 26 | 25 | 35 |
| греко-католики | 532 | 745 | 667 | 796 | 894 |
| юдеї | 26 | 28 | 28 | 18 | 25 |
| реформатори | – | – | 16 | – | 12 |
| православні | – | – | – | 5 | – |
| євангелісти | – | – | – | – | 4 |
| Загальна кількість населення | 589 | 815 | 737 | 884 | 970 |
- Пам'ятник односельчанам-добровольцям Радянської Армії;
- Юрій Пазуханич — український громадсько-політичний діяч, педагог, депутат Сойму Карпатської України (1939).
- Костянтин Грабар — духовний отець, політичний діяч, третій і останній губернатор Підкарпатської Русі (1935—1938 p.p.).
- Бачинський Даниїл (ст.) — парох церкви верховних Апостолів Петра і Павла в с. Дубрівка Ужгородського р-ну.
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 68, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 23 березня 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 68, Закарпатська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 23 березня 2022.
- ↑ Історія міст і сіл України. Закарпатська область. Київ. 1969, с. б93.
- ↑ Др. Василій Гаджега. Додатки к исторіи Русинов і Руських церквей в Ужанской жупі. Науковий збірник товариства «Просвіта». Ужгород. 1924,с.195—196.
- ↑ Udvari István. А Munkácsi görögkatolikus püspökség lelkészségeinek 1806 évi összeirása. Nyiregyháza. 1990, с. 136.
- ↑ Кárpátaija településeinek vallási adatai (1880—1941). Кözponti statisztikai hivatal. Budapest. 2000, ст. 980.
- Дубрівка колись і тепер: іст.-краєзнавчий нарис / О. Гаврош; [О. Гаврош]. — Ужгород: Вид-во О. Гаркуші, 2017. — 48 с. — ISBN 617-531-166-0.