Дуб великопиляковий
| Дуб великопиляковий | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Букоцвіті (Fagales) |
| Родина: | Букові (Fagaceae) |
| Рід: | Дуб (Quercus) |
| Підрід: | Quercus subg. Quercus |
| Секція: | Quercus sect. Mesobalanus |
| Вид: | Дуб великопиляковий (Q. macranthera)
|
| Біноміальна назва | |
| Quercus macranthera Fisch. & C.A.Mey. ex Hohen. 1838
| |
Дуб великопиляковий (Quercus macranthera) — однодомна рослина з підроду Mesobalanus роду дуб родини букові. Інша назва «східний дуб».
Загальна висота сягає 10—30 м, завширшки 8—15 м. Крона широка та яйцеподібна, гілки вертикальні, пухкі, з віком широкорозлогі. Молоді пагони бархатисто опушені, на другий рік гладенькі, дуже товсті. Листя розташовано чергово, завдовжки 6—18 см, завширшки 5—10 см, з кожного боку по 7—11 округлих лопатей. Листя зверху темно-зелені, знизу сіро-опушені. Осіннє забарвлення жовте або жовто-коричневе. Має пилякові сережки, довжина яких становить 10—15 см, з густо опушеним стрижнем; пиляки великі — до 1,5 мм завдовжки. Це нехарактерно для інших видів свого роду дуб. Жолуді завдовжки 2 см, поєднані у 2—4 шт. Основні корені розташовано глибоко.
Зустрічається у верхньому лісовому поясі гір від 800 до 2400 м над рівнем моря, утворює ліси на сухих, переважно південних схилах. Дуже посухостійкий, найбільш холодостійкий з усіх кавказьких дубів. Може зростати на найрізноманітнішому субстраті, починаючи від скель і закінчуючи ґрунтами потужністю до 1,0—1,5 м. В рік зростає на 15—20 см. Полюбляє світлі, сонячні ділянки.
Його деревина використовується для меблів.
Розповсюджено в Туреччині, Вірменії, Грузії, Азербайджані, північному Ірані.
- Mitchell, A., Wilkinson, J. (2001). Trees of Britain and Northern Europe. Collins.
- Andreas Roloff, Andreas Bärtels: Flora der Gehölze. Ulmer, Stuttgart (Hohenheim) 2008, ISBN 978-3-8001-5614-6, S. 502.