Перейти до вмісту

Дуглас Гофстедтер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дуглас Гофстедтер
англ. Douglas Richard Hofstadter
Народження15 лютого 1945(1945-02-15)[1][2][…] (79 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1]
Громадянство (підданство) США
Знання мов
  • англійська[4][5], французька, німецька, італійська, польська, іспанська, нідерландська, російська, путунгуа, мандаринська мова і гінді
    • Діяльність
  • письменник, викладач університету, інформатик, фізик
    • ВикладавУніверситет Мічигану і Університет Індіани[6]
    ЧленАмериканська академія мистецтв і наук
    Науковий ступіньдоктор філософії
    Alma materСтенфордський університет, Орегонський університет (1976), Palo Alto High Schoold і University of Oregon College of Arts and Sciencesd
    Визначний твір
  • Гедель, Ешер, Бах[7]
    • БатькоРоберт Хофштедтер
    Нагороди
    CMNS: Дуглас Гофстедтер у Вікісховищі

    Дуглас Ричард Гофстедтер (англ. Douglas Richard Hofstadter; нар. 15 лютого 1945, Нью-Йорк) — американський фізик та інформатик; син лауреата Нобелівської премії з фізики Роберта Гофстедтера. Здобув всесвітню популярність завдяки книзі «Гедель, Ешер, Бах: ця нескінченна гірлянда», що була опублікована 1979 року, а 1980 року отримала Пулітцерівську премію в категорії «Нехудожня література».

    Біографія

    [ред. | ред. код]

    Студіював математику в Стенфордському університеті до 1965 року та в Університеті Орегону до 1972 року. В Університеті Орегону 1975 року захистив дисертацію з фізики. Його подальша наукова діяльність пов'язана з Регенсбурзьким університетом, Індіанським університетом в Блумінгтоні, Массачусетським технологічним інститутом та Університетом Мічигану.

    Гофстедтер є членом Американської асоціації кібернетики та Товариства когнітивістики. Лауреат премії Товариства Літературних критиків, Пулітцерівської премії та Американської Літературної премії.

    Наразі професор Індіанського університету, керівник Центру з вивчення творчих можливостей людського мозку.

    Наукові зацікавлення

    [ред. | ред. код]

    Головною темою Гофстедтера є питання про природу людського інтелекту, пізнання та самоусвідомлення. До цих фундаментальних питань Гофстедтер підходить з погляду фізики, інформатики, формальної логіки та меншою мірою фізіології. У 1980 роки він був представником наукового напрямку, який покладав великі надії на дослідження в галузі штучного інтелекту. У дослідженнях інтелекту Гофстедтер закликав уникати надмірних спрощень, на його думку, рішення проблем інтелекту лежить через синтез холізму й редукціонізму.

    Погляди

    [ред. | ред. код]

    Гофстедтер висловлював скепсис щодо широко відомих проєктів та підходів у галузі штучного інтелекту. Наприклад, з приводу поразки Гаррі Каспарова від суперкомп'ютера Deep Blue він сказав, що ця подія є поворотним моментом, але при цьому не має нічого спільного з розвитком у комп'ютерів розуму[8].

    Гофстедтер був як учасником, так і організатором дискусій на тему прогнозів технологічної сингулярності. 1999 року він організував симпозіум при Індіанському університеті, а у квітні 2000 року інший симпозіум при Стенфордському університеті, де став головою експертної групи, що складається з Реймонда Курцвейла, Ганса Моравека, Ральфа Меркле, Білла Джоя та інших. Гофстедтер висловлював сумнів у можливості технологічної сингулярності в близькому майбутньому[9][10].

    Закон Гофстедтера

    [ред. | ред. код]

    Жартівливий рекурсивний закон, який говорить, наскільки складно планувати щось.

    Ліві лапки Будь-яка справа завжди триває довше, ніж очікується, навіть якщо врахувати закон Гофстедтера. Праві лапки

    Згадується в книзі «Гедель, Ешер, Бах: ця нескінченна гірлянда».

    Див. також

    [ред. | ред. код]

    Література

    [ред. | ред. код]
    • Ambigrammi: un microcosmo ideale per lo studio della creatività
    • Eugene Onegin: A Novel Versification
    • Fluid Concepts and Creative Analogies (1995)
    • I Am a Strange Loop (2007)
    • Le Ton beau de Marot: In Praise of the Music of Language (1997)
    • Metamagical Themas (1985)
    • Rhapsody on a Theme by Clement Marot. The Grace A. Tanner Lecture in Human Values, 1995.

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119440636 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    2. ↑ SNAC — 2010.
    3. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
    4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    5. ↑ CONOR.Sl
    6. ↑ https://cogs.indiana.edu/directory/faculty/profile.php?faculty=dughof
    7. ↑ Library of Congress Library of Congress Name Authority File
    8. ↑ Mean Chess-Playing Computer Tears at Meaning of Thought. 19 лютого 1996. Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 9 січня 2014.
    9. ↑ Singularity Summit. Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 9 січня 2014.
    10. ↑ Douglas Hofstadter at Singularity Summit 2006. Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 9 січня 2014.

    Посилання

    [ред. | ред. код]
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дуглас_Гофстедтер&oldid=42242950