Дугін Петро Іванович
| Дугін Петро Іванович | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 9 (22) серпня 1913  |
| Місце народження | Київ, Російська імперія |
| Дата смерті | 3 жовтня 1968 (55 років) |
| Місце смерті | Київ, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |  СРСР |
| Професії | кобзар, folk musician |
Петро Іванович Ду́гін (нар. 22 серпня 1913, Київ — пом. 3 жовтня 1968, Київ) — український радянський кобзар.
Народився 9 [22] серпня 1913 року у місті Києві (нині Україна). Виступав у складі капели кобзарів Українського товариства сліпих. В роки німецько-радянської війни подорожував селами, закликаючи людей до боротьби з ворогом. Помер у Києві 3 жовтня 1968 року.
Виконував думи, зокрема «Про удову і трьох синів», «Про смерть Богдана Хмельницького» та пісні: «Пісня Перемоги», «Пісня про Каховку», «Ой жалю, мій жалю».
- Дугін Петро Іванович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 229 . — ISBN 5-88500-042-5.;
- Б. М. Жеплинський. Дугін Петро Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — ISBN 978-966-02-4458-0.
- Дугін Петро Іванович // Жеплинський Б. М., Ковальчук Д. Б. Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник. — Львів : Галицька видавнича спілка, 2011. — С. 78
 |
|---|
