Перейти до вмісту

Дудич Олена Олексіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олена Дудич
Ім'я при народженніДудич Олена Олексіївна
Народилася16 вересня 1962(1962-09-16) (62 роки)
Діяльністьакторка
Alma materКиївський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності2006 — теперішній час

Олена Олексіївна Дудич (нар. 16 вересня 1962) — українська та білоруська акторка театру і кіно.

Життєопис

[ред. | ред. код]

Народилась у 1962 році. Мати працювала головною бухгалтеркою театру в м. Дрогобич на Львівщині[1].

Вищу освіту здобула у Київському інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенко-Карого.

Має доньку Марію, кастинг-директорку на студії «Стар-Медіа».

Творчість

[ред. | ред. код]

З 1986 року Олена Дудич працює в Могильовському обласному драматичному театрі у Білорусі. З 2016 року — в трупі Київського театру «Сузір'я». Також грає у Львівському академічному обласному українському музично-драматичному театрі імені Юрія Дрогобича[2].

Ролі в театрі

[ред. | ред. код]
Могильовський обласний драматичний театр
  • «Святковий сон або Одруження Михайла Бальзамінова» О. ОстровськогоМотрона, кухарка у Бальзамінова
  • «Вона у відсутності любові і смерті» Е. РадзинськогоМати
  • «Вшанування» Б. Слейда — Меггі
  • «Трамвай „Бажання“» Т. ВільямсаБланш
  • «Вільна пара» Д. Фо — Антонія
  • «Якби я знала, що ти прийдеш, я б спекла тобі пиріг» Б. Слейд — Доріс
  • «КІМ» А. Дударєва — Лена
  • «Винахідлива закохана» Л. де ВегаХерарда
  • «Школа блазнів» М. де Гельдерод — Біоррон
  • «Наречена з Парижа» Б. Рацера, В. Константинова — Арлет
  • «Двоє з великої дороги» В. Мерешко — Вона
  • «Тільки Він має право мене розбудити» за мотивами роману «Оскар і рожева пані» Е. ШміттаОскар
  • «Піжама для шістьох» М. Камолетті — Жаклін
  • «Пора зайнятися світлою стороною життя» Н. Саймона — Елів Новаццо / Боббі Мітчел / дружина Барні / Дженет Фішер
  • «Едіт Піаф. ​​Гарчащий горобець» — Едіт Піаф
  • «Сільвія» А. Герні — Кейт
  • «Мадонна, як я втомилася!» Е. Філіппо — Філумена
Львівський обласний академічний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Нагороди та визнання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Елена Дудич: «Я не жалею ни о чем» [Архівовано 25 січня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  2. Елена Дудич [Архівовано 25 січня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
  3. Сергій ВИННИЧЕНКО (13 листопада 2018). Вічні історії кохання. «Маргарита і Абульфаз» (ua) . Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 2021-6-06.

Джерела

[ред. | ред. код]