Дурень

Дурень (дурник, дурко, дурбецало) — дурна, нерозумна, недалека, інтелектуально обмежена людина.

В розмовній українській також використовують словосполучення: набитий дурень (безнадійний, заплішений), дурна голова, вісімнадцятий туман, мідний лоб (нерозумна і вперта людина), голова з вухами (людина, позбавлена кмітливості).

Дурень — простонародне позначення олігофрена (розумово відсталої людини).

Приказки

• Дурень думкою багатіє.
• Вік живи, вік учись, а дурнем помреш.
• Вічна проблема розумного — не пошитися в дурні.
• Чужий дурень — сміх, а свій дурень — стид.
• Дурнем бути — не дуба гнути.
• Дурний і в Києві не купить розуму.
• Із ним говорить, так треба гороху наїстись.
• Дурному по пояс, а розумний сухим пройде.
• На що йому рушниця, коли він стріляти не вміє.
• З твоїм умом тільки в горосі сидіть.
• Дурний розумного, а п'яний тверезого не любить.
• Лоб широкий, а в голові тісно.
• Носить голову тільки для шапки.
• Голова як казан, а розуму ні ложки.
• Під носом зійшло, а в голові не посіяно.
• У нього горище без даху.
• Подивився дурний на дурного та й похитав головою.
• Що він дурень, так про це й рідна мати скаже.
• Дурнів ні орють ні сіють: самі родяться.
• Голова, як у вола, а все говорить мала.
• П'яниця проспиться, а дурень ніколи.
• Дурний та малий, що побачать, те й просять.
• Дурний і хату спалить, так огневі рад.
• Яким на світ показався, таким і під старість остався.
• У дурного розумний, як більмо на оці.
• Поки дурний наговориться, а розумний наробиться.
• Дурень киснить, а розумний мислить.
• За дурня несуть відповідь розумні.
• Як порожньо в голові, то порожньо і в руках.
• Нема в голові — нема і в гамані.
• Не дав Бог ума — найдеться сума.
• Як мама не вділила, то й коваль не викує.
• Дурневі дати волю — що дитині бритву.
• Дурню дай пошану, а він кричить: де я сяду.
• Хоч за гроші відкупись, а від дурня сторонись.
• Дурак такого нав'яже, що й розумний не розв'яже.
• Дурню і чорт дорогу дає.
• З дурнем вести розмову — що віять полову.
• З дурнем говорить — що об стіну горохом бить.
• У дурня бійкою ума не доб'єшся.
• Дурень ні до ради, ні до звади.
• Дурень думкою багатіє, а злиднем живе.
• В очах миготить, а в голові не світиться.
• Голова велика, а розуму мало.
• Голова кобиляча, а розум курячий.
• Великий до неба, а дурний як треба.
• Не має третьої клепки в голові.
• Пошли дурня по раки, а він жаб наловить.
• Ворона літає, а дурень голову задирає.
• Ані ївши, ані пивши, скачи дурню ошалівши.
• Поїхав у поле вітру шукати.
• Дурний не спить, а все йому сниться.
• Дурний та малий здебільшого кажуть правду.
• Дурень, у бочці сидячи, вовка за хвіст піймав.
• Не будь дурнів на світі, то й розуму б не стало.
• Цей не зійде з ума, бо нема з чого.
• Дурневі не страшно з ума зійти.
• Радий дурень, що найшов дурнішого за себе.
• Радий, як дурний в червоній шапці.
• З бороною по воду поїхав, а з ціпом рибу вудить.
• Чорт його не візьме, а Богові він не потрібен.
• За дурною головою і ногам біда.
• Дурень, а головою об стіну не б'є.
• Вискочив —- як дурень із конопель.
• Ворона й за море літає, та дурна вертається.

Див. також

• Іванко-дурник
• Дурко

Посилання

• Дурень [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 392. — 1000 екз.