Дуров Анатолій Леонідович
Дуров Анатолій Леонідович | |
---|---|
Ім'я при народженні | Дуров Анатолий Леонидович |
Народився | 8 грудня 1864 Москва, Російська імперія |
Помер | 7 січня 1916 (51 рік) Маріуполь, Катеринославська губернія, Російська імперія ·черевний тиф |
Поховання | Москва |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | цирковий артист, клоун, дресирувальник |
Знання мов | російська |
Брати, сестри | Vladimir Leonidovich Durovd |
Діти | Anatoly Durovd, Q123656225? і Q123657883? |
Автограф | |
Анатолій Леонідович Дуров (26 листопада ( 8 грудня ) 1864, Москва - 7 січня 1916, Маріуполь ) - російський цирковий артист, клоун і дресирувальник. Молодший брат Володимира Леонідовича Дурова .
Дворянин за походженням, народився Анатолій Леонідович Дуров у Москві сім'ї поліцейського пристава Тверської частини. Мати померла, коли хлопцеві виповнилося 5 років: батько запив і помер. Анатолія та його брата Володимира прийняв на виховання їхній хрещений батько, адвокат Микола Захарович Захаров.
У віці 10 років визначений у перший кадетський корпус, з якого був виключений через два роки за нездатність до наук та схильність до акробатства. Був визначений у приватний пансіон.
Коли Анатолію виповнилося 16 років, він попросив хресного відпустити його до цирку, але отримав відмову. І в 1880 році Анатолій пішов з дому і вступив до балагану Вайнштока.
На арені з 1880 року як канатоходець та акробат на трапеції, згодом – клоун. Засновник циркової династії Дурових. Був одним із найпопулярніших і високооплачуваних циркових артистів у Росії.
У Парижі на його честь було викарбувано пам'ятний жетон [1] . Видана в Дюссельдорфі "Загальна енциклопедія циркового мистецтва" присвятила йому, єдиному російському, окрему статтю.
Він завжди виступав із тваринами. З допомогою тварин Анатолій Дуров ставив байки, сцени і навіть цілі п'єси.
Він перший із клоунів вирішив виступити без гриму, у багатому костюмі. Анатолій Дуров вперше став виступати під своїм ім'ям, а чи не псевдонімом. І вперше ім'я клоуна почали вказувати на афіші. Він безбоязно критикував чиновників, поліцейських та інших можновладців, весело виступав проти хабарництва і бюрократизму, внаслідок чого неодноразово піддавався репресіям із боку поліції і висилався з низки міст без права в'їзду до них.
В 1901році Анатолій Дуров купив на околиці Воронежа будинок і садибу і заснував у ньому музей-паноптикум, і влаштовував там екскурсії для жителів Воронежа. Дуров захоплювався малюванням, він малював на склі спеціальним способом, роблячи задній план картини на звороті скла і найближчі предмети зображуючи на передній його стороні.
В 1912році Анатолій Дуров спробував себе в ролі режисера. Картина називалася Війна XX століття, зйомки фільму проходили в садибі [2] . У фільмі знімалися собаки, свині, гуси, кури, індички [2] . Також взяв участь як актора ще у двох фільмах: мелодрама «Золото, сльози та сміх» та «Наполеон навиворіт» [2] . У мелодрамі Дуров зіграв роль клоуна.
У 1913 році в Москві в Політехнічному музеї він прочитав свою лекцію «Про сміх і про жерців сміху». Це були його роздуми про призначення клоунади, природу комічного.
Помер на гастролях у Маріуполі від запалення легенів . Був похований у некрополі Скорбященського монастиря . На початку 1930-х років, коли некрополь було знесено, урна з прахом артиста була передана родичам і зберігалася у майбутньому будинку-музеї у Воронежі; 1997 році похована у дворі будинку.
- Брат - Володимир Дуров
- Дружина - Олена Дурова-Фаччіолі
- Син - Анатолій
- Внучка - Тереза
- Правнучка - Дурова Тереза Ганнібалівна
- Внучка - Тереза
У 1957 році поставлено художній фільм « Борець і клоун » про борця Івана Піддубного та клоуна-дресирувальника Анатолія Дурова.
У Воронежі знаходиться будинок-музей А. Л. Дурова . Ім'я артиста присвоєно Воронезькому державному цирку, вулиці біля будинку-музею та парку біля будівлі цирку . У 2008 році у будівлі воронезького цирку відкрито пам'ятник Анатолію Дурову (скульптор - Вано Арсенадзе).
- Акиньшин А. Встреча в доме Дурова / А. Акиньшин // Коммуна. — 1987. — 5 апр.
- Белякова М. М. Проект реконструкции усадьбы А. Л. Дурова / М. М. Белякова // А. Л. Дуров : реконструкция эпохи : докл. науч.-практ. конф., 2 сент. 2008 г. — Воронеж: Альбом.- 2008. — С. 10-15.
- Бойков В, Яковенко А. Дом-музей А. Л. Дурова в Воронеже / В.Бойков, А. Яковенко // — Воронеж.- РИО Упрполиграфиздат, 1985. −16с.
- Бойков В. Дом веселого чародея / В. Бойков // Молодой коммунар. — 1987. — 21 марта.
- Бойков В. Кладовая, доступная всем / В. Бойков // Коммуна. — 1984. — 2 окт.
- Бойков Г. Полет в прошлое на воздушном змее / Г. Бойков // Воронежский курьер. — 2001. — 17 мая.
- Бойков Г. Археологическая коллекция А. Л. Дурова / Г. Бойков // Археологическое наследие лесостепного Дона. Материалы краеведческих конференций учащихся образовательных учреждений г. Липецка (1998—1999). Вып.1. Ч. 2. — Липецк.- 1999. — С.49-51.
- Бойкова И. П. Усадьба А. Л. Дурова в Воронеже / И. П. Бойкова // Труды Воронежского областного краеведческого музея. — 1994. — Вып. 2. — С. 92-100.
- Бойкова И. Шутами бывали умнейшие люди / И. Бойкова // Воронежский курьер. — 1994. — 19 нояб. — С. 1. — (Воронежский телеграф.- № 14).
- Бойкова И. Командор / И. Бойкова // Воронежский курьер. — 1996. — 7 сент. — С. 2. — (Воронежский телеграф; № 31).
- Бойкова И. П. Человек, которому подражал Дисней / И. П. Бойкова // Воронеж: русский провинциальный журнал. — 1996. — № 2. — С. 1-15. — (Минувших дней очарованье)
- Бойкова И. П. Без хозяина — дом сирота / И. П. Бойкова // Воронежские вести. — 1998. — 21 авг. — С. 6.
- Бойкова И. П. Русский итальянец / И. П. Бойкова // Кольцовский сквер. — Воронеж. — 2002. — № 3. — С. 120—122.
- Бойкова И. П. Парад — Алле / И. П. Бойкова // Воронеж: русский провинциальный журнал. — Воронеж. — 2003. — Спецвыпуск: Дни славянской письменности и культуры. — С. 88-90.
- Бойкова И. П. Имени А. Л. Дурова / И. П. Бойкова // Воронеж : визитная карточка. — Воронеж: ТО «Альбом». — 2004. — С. 44-46.
- Бойкова И. П. Дом-музей А. Л. Дурова / И. П. Бойкова // Воронеж. Культура и искусство. — Воронеж: Центр духовного возрождения Черноземного края. — 2006. — С. 70-72.
- Бойкова И. Усадьба чудес должна возродиться / И. Бойкова // City life = Дом. — 2006. — № 5 (сентябрь). — С. 38-39.
- Бойкова И. О борцах и клоунах // Коммуна. 12 августа 2006.
- Бойкова И. П. Дуровы / И. П. Бойкова // Воронежцы. Знаменитые биографии в истории края. — Воронеж: Издательский дом «Кварта». −2007. — С. 183—185.
- Бойкова И. П. Усадьба А. Л. Дурова в Воронеже, культурно-природное наследие / И. П. Бойкова // Проблемы региональной экологии. — 2007. — № 4. — С. 115—119.
- Бойкова И. Новое о династии Дуровых / И. Бойкова // Коммуна. — 2007. — 27 янв.
- Бойкова И. П. О детях Дурова / И. П. Бойкова // Коммуна. — 2007. — 18 марта.
- Бойкова И. П. Имя, достойное памяти / И. П. Бойкова // Подъем. — 2007. — № 11. — С. 196—200.
- Бойкова И. Вторая жена Дурова / И. Бойкова // Коммуна. — 2008. — 1 авг.
- Бойкова И. П. Дом-музей А. Л. Дурова / И. П. Бойкова. // Воронежская энциклопедия. — Воронеж. — 2008. — С. 259—269.
- Бойкова И. П. История исследования жизни и творчества А. Л. Дурова и перспективы строительства экспозиции "Жизнь и творчество А. Л. Дурова в контексте культуры русской провинции конца Х1Х — начала XX в.в. / И. П. Бойкова // А. Л. Дуров: реконструкция эпохи. — Воронеж. — 2008. — С. 16-24.
- Бойкова И. П. Усадьба А. Л. Дурова / И. П. Бойкова // Воронежская историко-культурная энциклопедия. Персоналии. / Под ред. О. Г. Ласунского. — 2-е изд. — Воронеж. — 2009. — С. 168—169.
- Бойкова И. Литературная арена клоуна / И. Бойкова // Коммуна. — 2009. — 8 дек.
- Бойкова И. П. К вопросу об авторе воспоминаний о первом в Воронеже музее частных коллекций А. Л. Дурова / И. П. Бойкова // Воронежское краеведение: традиции и современность. — Воронеж. — 2009. — С. 152—159.
- Бойкова И. П. Усадьба А. Л. Дурова в Воронеже / И. П. Бойкова // Русская усадьба ХУШ — ХХ1 вв.: проблемы изучения, реставрации и музеефикации. — Ярославль. — 2009. — С. 52-55.
- Бойкова И. П. Общественная и просветительская деятельность А. Л. Дурова / И. П. Бойкова. Автореферат диссертации канд. ист. наук.- Воронеж, — 2010. — 26 с.
- Бойкова И. П. Общественная и просветительская деятельность А. Л. Дурова в конце Х1Х — начале XX вв. / И. П. Бойкова // Вестник Тамбовского университета. Серия: Гуманитарные науки. — Выпуск 5 (85). — Тамбов. — 2010. — С. 91- 96.
- Бойкова И. Портрет на фоне частной жизни (Семья Дуровых) / И. Бойкова // Подъем. — 2011. — № 2.- С. 227 −235.
- Бойкова И. А. Л. Дуров в контексте зрелищной культуры конца Х1Х — начала XX вв./ И. Бойкова — Lambert Akademic Publition, — 2011. — 444с.
- Бойкова И. П. Клочок бумаги и несколько строчек / И. П. Бойкова // Подъем.- № 4.- 2012.- С.209-218.
- Бойкова И. П. Альбом А.Дурова / И.Бойкова // Воронеж коллекционный. (Альманах) — № 16.- Спецвыпуск. — 2012.- С. 61-67.
- Бойкова И. Отдел «Дом-музей А. Л. Дурова» / И.Бойкова // Памятники провинциальной старины. — Воронеж. — Центр духовного возрождения Черноземного края. — 2012. — С. 24-27.
- Бойкова И. «Дом-музей» как объект сохранения исторической памяти // Доклады У1 Международной конференции «Современные проблемы музееведения» — Орел. — 2013.
- Бойкова И. Воздухоплавание в провинции / И. Бойкова // История в подробностях. — № 1.- 2013. — С. 8-12.
- Бойкова И. Удовольствие от писем / И. Бойкова // Коммуна № 99 (26121), — пятница. — 12 июля. — 2013.
- Бойкова И. В доме веселого чародея // Коммуна № 127 (26149), -суббота. 31 августа.- 2013. Бойкова И. В доме веселого чародея // Коммуна. № 127 (26149), -суббота. 31 августа.- 2013.
- Бойкова И. Браво, Дуров / И. Бойкова // Коммуна. 5 декабря 2014 года. С.7.
- Бойкова И. Король шутов, но не шут королей / И. Бойкова: Воронеж. — Кварта. 2014. — 208 с.
- Бойкова И. Дуровы. Douroff 150 /И. Бойкова. — Воронеж: Кварта. — 2014. — 24 с.
- Бойкова И Развлекая, просвещал //Коммуна. 17 мая .- 2016.
- Бойкова И. Время не властно /И. Бойкова // Коммуна.-25 февраля. — 2017.
- Братья Владимир и Анатолий Дуровы на литературной арене со своими рассказами, памфлетами, эпиграммами и куплетами / сост. Н. Н. Сотников, М. Н. Сотникова. — СПб. — Лик.- 2005. — 245 с.
- Вирен В. Новое и старое о братьях Дуровых / В. Вирен // Литературная Россия. — 1963. — 15 нояб.
- Геллер Л. Братья Дуровы как культурная машина. Звери и их репрезентации в русской культуре // Труды лозаннского симпозиума 2007 г. / Под редакцией Л. Геллера и А Виноградовой де ля Фортель.- СПб.- 2010. — С. 326—341.
- Дальний Б. Юность Анатолия Дурова: повесть. — Воронеж, 1957. — 112 с.
- Дальний Б. Юность клоуна: Повесть об А. Л. Дурове. — Воронеж, 1963. — 99 с.
- Дмитриев Ю. Советский цирк / Ю. Дмитриев. — М.: «Искусство», −1963. — 400с.
- Дмитриев Ю. А. Цирк в России: от истоков до 1917 г. / Ю. А. Дмитриев. — М. Искусство.- 1977. — 415 с.
- Дмитриев Ю. Братья Дуровы / Ю. Дмитриев // Мир цирка. Энциклопедия. — М.: Кладезь.- 1995. — С. 195—206.
- Достопримечательности Воронежской области: Дом-музей А. Л. Дурова / сост. и автор текста И. Бойкова. — Воронеж.- 2006. — 16 с.
- Дмитриев Ю. А. Дуровы А. Л. и В. Л. / Ю. А. Дмитриев // Советская эстрада и цирк. — 1963. — № 6. -С. 17-19.
- Дуров А. Л. Свинская история // Подмостки. 1911. № 2. С.6.
- Дуров А. Л. Воспоминания и странички из дневника / А. Дуров // Исторический вестник. Том LI. — С-Пб., — 1893. — С. 157—188.
- Дуров А. Л. В жизни и на арене / Сост. В. В. Бойков. — М.: Искусство, 1984. — 198 с.
- Красников В. Дуров-киноактер / В. Красников // Молодой коммунар. — 1984. — 19 апр.
- Кузнецов Е. Цирк: происхождение, развитие, перспективы / Е. Кузнецов. — М.; Л.: Искусство.- 1931.- 413 с.
- Кузнецов Е. Владимир и Анатолий Дуровы / Е. Кузнецов // Молодые мастера. — М.: «Искусство». — 1939—512 с.
- Кулаковская Т. Воронеж, ул. Дурова, дом 2 / Т. Кулаковская // Советский цирк. — 1960. — № 6. — С. 15.
- Мир цирка: энциклопедия. — М.: Кладезь, 1995. — Т. 1: Клоуны. — 507.
- Островский Я. Редкий снимок / Я. Островский // Советский цирк. — 1962. — № 4. — С. 27.
- Павел Николаевич Потокин (1902—1988). Указатель литературы / Воронежская областная универсальная научная библиотека им. И. С. Никитина. Научная библиотека ВГУ. Серия «Воронежские краеведы». Сост. А. Н. Акиньшин. Вступ. ст. В. В. Бойков. — Воронеж.- 1989.- 24 с.
- Петропавловский В. Дом Дурова на улице Дурова / В. Петропавловский // Воронежская неделя. — 2005. — 7-13 мая. — С. 4.
- Потокин П. Воронеж чтит память А. Л. Дурова / П. Потокин // Советская эстрада и цирк. — 1965. — № 2.
- Рылева А. Н. Улица Дурова, 2 / А. Н. Рылева // Историко-культурное наследие Воронежа. — Воронеж: Центр духовного возрождения Центрально-Черноземного края.- 2000. — С. 184—185.
- Романова Л. И звездное небо над нами. //Коммуна. 18.03.2016. с.2.
- Седых Ю. Золото, слезы и смех / Ю. Седых. // Эфир 365. — 1996. — 2 окт. — С. 3.
- Силин В. Все о короле шутов //Коммуга,13 января 2006.
- Троицкий Н. Дом и усадьба А. Л. Дурова / Н. Троицкий, Б. Троицкий // Собеседник: Портреты, этюды, исторические повествования, очерки. — Воронеж. — 1976. — С. 207—222.
- Цирк: Маленькая энциклопедия / авт.-сост. А. Я. Шпеер, Р. Е. Славский. — М.: Советская энциклопедия. — 1979. — 415 с.
- Яковенко А. Н. Дом, в котором в 1901—1916 г.г. жил артист русского цирка А. Л. Дуров / А. Н. Яковенко // Материалы свода памятников истории и культуры РСФСР Воронежская область. Часть первая. — М..- 1984.- С. 123—124.
- ↑ Жетон в честь А. Л. Дурова. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2022.
- ↑ а б в Татьяна Подъяблонская (25 січня 2016). Год кино: 25 фильмов, снятых на воронежской земле. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 30 листопада 2016.
- ↑ Некролог А. Л. Дурова [Архівовано 23 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. // «Искры», № 3, 1916.
- Будинок-музей А. [Архівовано 8 квітня 2022 у Wayback Machine.] Л. [Архівовано 8 квітня 2022 у Wayback Machine.] Дурова [Архівовано 8 квітня 2022 у Wayback Machine.] у Воронежі
- Стаття на сайті www.ruscircus.ru [Архівовано 12 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Фото 1 пам'ятного жетону на сайті www.ruscircus.ru [Архівовано 28 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Фото 2 пам'ятного жетону на сайті www.ruscircus.ru [Архівовано 15 квітня 2022 у Wayback Machine.]