Дьюла Ласло
| Дьюла Ласло | |
|---|---|
| угор. László Gyula | |
 будинку Ласло | |
| Народився | 14 березня 1910[2] Рупя, Брашов, Румунія |
| Помер | 17 червня 1998[1] (88 років) Орадя, Румунія |
| Поховання | Фаркашреті[3][4] |
| Країна | .svg){kind=small} Угорщина |
| Національність | угорець |
| Діяльність | професор |
| Галузь | історія |
| Відомий завдяки | Теорія «подвійного переселення» угорців за Карпати |
| Alma mater | Угорський університет образотворчих мистецтвd (1933) і Будапештський університет (1935) |
| Знання мов | угорська[2] |
| Членство | Академія мистецтв Угорщиниd |
| Нагороди | |
Дьюла Ласло (угор. László Gyula; нар. 14 березня 1910, Рупя, Австро-Угорщина — пом. 17 липня 1998, Орадя, Румунія) — угорський історик, археолог, художник та професор, член Угорської художньої академії.[5]
Народився 1910 року в Рупі, Австро-Угорщина, тепер Румунія. 1932 року закінчив Академію художнього мистевцтва в Будапешті та одночасно вивчав археологію та етнографію в Будапештському університеті.[5] 1937—1940 — співробітник Угорського національного музею, а 1952—1957 року — завідувач відділом середньовічної археології. 1940—1949 — викладач Клузького університету. 1957—1980 — завідувач кафедрою археології Будапештського університету.[5]
Ласло є автором більше, ніж 1000 портретів, археологічних ілюстрацій, 25 книг та 700 статей.[5]
Його головна праця — неоднозначна та суперечлива теорія «подвійного переселення» угорців за Карпати на Тисо-Дунайську низовину у V та IX ст. Основним аргументом теорії є те, що аварська культура є схожою, а деколи ідентичною угорській. Тому друге переселення, яке відбулось 895 року, яке підтверджене історичною наукою, мало відбутись після першого переселення. Це задокументовано угорською Ілюстрованою хронікою.
- ↑ а б Бібліотека Конгресу — Library of Congress.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ https://epa.oszk.hu/00000/00003/00030/adattar.html
- ↑ https://epa.oszk.hu/00000/00003/00030/nevmutato.html
- ↑ а б в г Ласло Дьюла - «Энциклопедия». Большая российская энциклопедия (рос.). Архів оригіналу за 21 липня 2017. Процитовано 28 квітня 2017.
 | |
|---|---|
| Література та бібліографія | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | AAR: 12421919 · BNF: 12687811p · CONOR.SR: 19982183 · FAST: 1757401 · Freebase: /m/09v59zs · GND: 119454734 · ICCU: SBLV120798 · ISNI: 0000000110272083 · J9U: 987007437058805171 · LCCN: n82144530 · LNB: 000347749 · MAK: 9810562619405606 · NKC: xx0056514 · NLA: 1482299 · NSZL: 000000005619 · NTA: 070300283 · NUKAT: n2003087031 · SHARE: 667828 · SUDOC: 02854126X · VIAF: 55503934 |