Перейти до вмісту

Дьяков Ігор Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дьяков.
Дьяков Ігор Вікторович
Народився13 червня 1958(1958-06-13) (66 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Суми, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР
 Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materфакультет журналістики МДУ Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрповість[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяЛіберально-демократична партія Росії Редагувати інформацію у Вікіданих

Ігор Вікторович Дяків (нар. 13 червня 1958, Суми, УРСР) — російський журналіст, публіцист, націоналіст, письменник і поет, громадський діяч. Автор декількох книг, а також безлічі статей і нарисів.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї офіцера. Брат солістки групи «Веселі картинки» Світлани Дьякової. У 1980 р. закінчив міжнародне відділення журналістики МДУ.

Працював у газетах «Радянська Росія» і «Аргументи і факти», журналах «Селянка» і «Молода гвардія»[1]. Видавав газету «Імперія»[2]. Був головним редактором журналу «Мандрівник». На початку 90-х разом з Сергієм Жаріковим створив видавництво «Русское слово». Генеральний директор видавництва «ФЭРИ-В». Видав у 2001 році книгу Костянтина Родзаевского «Заповіт російського фашиста».

У 1995—2004 роках був радником заступника Голови Державної Думи Ст. Ст. Жириновського.

У грудні 2003 року балотувався кандидатом у депутати Державної Думи на Кунцевському одномандатному виборчому окрузі. Також був кандидатом у депутати Мосміськдуми[3] та муніципального зборів Одінцовського району[4].

У ході виборів Президента РФ в 2012 році є довіреною особою кандидата в Президенти РФ Ст. Ст. Жириновського[5].

23 вересня 2016 року засуджений Балашихинским міським судом Московської області за п. з ч. 2 ст. 111 КК РФ до 3,5 років колонії загального режиму за поранення ножем жителя Підмосков'я під час сварки 23 вересня 2015 року[6][7]. 14 лютого 2017 року Московський обласний суд залишив вирок без зміни[8]. 18 жовтня 2017 року Президія Московського обласного суду смягчик покарання до 3 років позбавлення волі[9].

Основні праці

[ред. | ред. код]
  • Осень в начале века. — М: Молодая гвардия, 1990. — 142 с. — ISBN 5235016343.[10]
  • Третий рейх: взгляд из Хазарии. — М: Русское слово, 1993. — 96 с.[11]
  • В поисках кощеевой иглы. — М: Русское слово, 1995. — 60 с.[12]
  • Русским. — Улан-Удэ, 1995. — 130 с.[13]
  • Прощай, век! Собранная проза и публицистика (1979—1999). — М.: Московский парнас, 1999. — 605 с. — ISBN 5-7330-0053-39 (ошибоч.).[14]
  • Мир мал — Россия велика: Заметки рус. путешественника. — М.: ФЭРИ-В, 2001. — 58 с. — ISBN 5-94138-008-9.[15]
  • Великая Гражданская война 1941—1945 гг. (автор-составитель)[17]. — М.: ФЭРИ-В, 2002. — 642 с. Книга переиздана в 2008 году (Великая Гражданская война. 1941—1945. М.: Самотека, 2008. — 363 с. — ISBN 978-5-901838-46-4).[16]. Книга перевидана в 2008 році (Велика Громадянська війна. 1941—1945. М.: Самопливу, 2008. — 363 с. — ISBN 978-5-901838-46-4[17]).
  • Русские в Аненербе Росіяни в Аненербе
  • Лето бородатых пионеров. — М.: Алгоритм, 2011. — 496 с. — ISBN 978-5-4320-0068-2.[18][19]
  • Под крылом Жириновского. — М.: Алгоритм, 2011. — 320 с. — ISBN 978-5-4320-0070-5.[20]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Игорь Дьяков. Архів оригіналу за 26 жовтня 2014. Процитовано 29 січня 2018.
  2. ↑ Results for 'дьяков игорь' [WorldCat.org]. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 29 січня 2018.
  3. ↑ И. Дьяков на Антикомпромат.ру. Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 29 січня 2018.
  4. ↑ Сайт г. Одинцово. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 29 січня 2018.
  5. ↑ Постановление ЦИК РФ от 09 февраля 2012 г. № 98/783-6 «О регистрации доверенных лиц кандидата на должность Президента Российской Федерации Владимира Вольфовича Жириновского». Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 29 січня 2018.
  6. ↑ Экс-советник Жириновского уже не главный подозреваемый в нападении на соседа. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 29 січня 2018.
  7. ↑ Суд в Подмосковье приговорил экс-советника В.Жириновского к 3,5 годам колонии за ранение знакомого. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 29 січня 2018.
  8. ↑ Справочная информация по делам и жалобам, рассматриваемым в Московском областном суде. Архів оригіналу за 16 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2018.
  9. ↑ Решение по уголовному делу — кассация. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 29 січня 2018.
  10. ↑ Osenʹ v nachale veka: ocherki (Book, 1990) [WorldCat.org]. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 18 березня 2022.
  11. ↑ Tretiĭ reĭkh-vzgli︠a︡d iz Khazarii (Book, 1993) [WorldCat.org]. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 18 березня 2022.
  12. ↑ V poiskakh kashcheevoĭ igly (Book, 1995) [WorldCat.org]. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 18 березня 2022.
  13. ↑ Russkim (Book, 1995) [WorldCat.org]. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 18 березня 2022.
  14. ↑ Proshchaĭ, vek! : sobrannai︠a︡ proza i publit︠s︡istika, 1979—1999 (Book, 1999) [WorldCat.org]. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 18 березня 2022.
  15. ↑ XALL — Регистрация/авторизация. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 29 січня 2018.
  16. ↑ XALL — Регистрация/авторизация. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 29 січня 2018.
  17. ↑ Дьяков И. Великая Гражданская война. 1941—1945 — 212 руб. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 29 січня 2018.
  18. ↑ Дьяков И. В. Лето бородатых пионеров. Архів оригіналу за 13 жовтня 2011. Процитовано 29 січня 2018.
  19. ↑ Даниил Торопов. Апостроф. Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 29 січня 2018.
  20. ↑ Дьяков И. В. Под крылом Жириновского[недоступне посилання з квітня 2019]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Дьяков_Ігор_Вікторович