Перейти до вмісту

Дюррюшехвар-султан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дюррюшехвар-султан
осман. خدیجه خیریه عائشه درشهوار سلطان
урду خدیجہ خیریہ عائشہ در شہوار سلطان
Народилася26 січня 1914(1914-01-26)
Ускюдар, Стамбул, Османська імперія
Померла7 лютого 2006(2006-02-07) (92 роки)
Лондон, Велика Британія
ПохованняБруквудський цвинтарd
Країна Туреччина
Титулпринцеса
РідОсмани
БатькоАбдул-Меджид II
МатиАтіє Мехісті Кадин-ефенді
У шлюбі зPrince Azam Jah, Prince of Berard
ДітиMukarram Jah, Crown Prince of Hyderabadd і Prince Muffakham Jah of Hyderabadd

Хайріє Айше Дюррюшшехвар-султан (тур. Hayriye Ayşe Dürrüşşehvar Sultan[1]), також Дюррюшехвар-султан (тур. Dürrüşehvar Sultan[2]) і Дюррішехвар-султан (тур. Dürrişehvar Sultan[3]; 12 березня 1913/24 лютого 1914, Стамбул — 7 лютого 2006, Лондон) — єдина дочка останнього халіфа з династії Османів Абдул-Меджіда II від його третьої дружини Атіє Мехісті Кадин-ефенді; дружина Мір Хамаят Алі Хана та мати двох його синів; принцеса Берара. У шлюбі багато займалася благодійністю та громадською діяльністю, націленою на забезпечення доступності освіти та медицини для простого народу.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]
Дюррюшехвар-султан у липні 1923 року

Дюррюшехвар народилася за різними даними 12 березня 1913 року[2] або 24 лютого 1914 року в Стамбулі[1]. Батьком дівчинки був шехзаде Абдулмеджід-ефенді, четвертий син султана Абдул-Азіза та його другої дружини черкешенки Хайраниділь Кадин-ефенді[4]; матір'ю — третя дружина Абдулмеджида-ефенді[1][3] Атіє Мехісті Кадин-ефенді, дочка абхазького князя Хаджимафа Акалсби та його дружини Сафіє-ханим, що переселилися з Абхазії після Кавказької війни в 1893 році[3]. Дюррюшехвар була єдиною дитиною Атіє Мехісті, проте, крім дочки, у Абдулмеджида був син від першої дружини Шехсувар Кадин-ефенді — шехзаде Омер Фарук-ефенді[2].

Перші 12 років життя провела в Стамбулі, здобула приватну освіту в палацах Іджадія, Ортакей та Долмабахче. Абдулмеджід, який мав талант до малювання, написав кілька портретів дочки, а також любив фотографувати її. Портрет Дюррюшехвар, виконаний олією, за даними турецького історика Недждета Сакаоглу, зберігається у палаці Долмабахче[1].

Вигнання

[ред. | ред. код]
Дюррюшехвар з батьком, щойно обраним халіфом, у 1922 році

До 1922 року політична обстановка країни загострилася до краю. 1 листопада 1922 року Великі національні збори Туреччини в Анкарі ухвалили розділити султанат і халіфат і скасувати перший, щоб покласти край уряду в Стамбулі[5]. 19 (за іншими даними — 18[6]) листопада 1922 Великі національні збори Туреччини обрало батька Дюррюшехвар халіфом, як найбільш гідного цього титулу[5]. Сім'я халіфа перебралася до колишнього султанського палацу Долмабахче[3].

29 жовтня 1923 року Османська держава припинила своє існування, а на зміну йому прийшла Турецька Республіка, і необхідність у халіфаті відпала[6]. 3 березня 1924 був виданий закон № 431[6], за яким всі прямі члени Османської династії виганялися з країни, в тому числі і Дюррюшехвар. Того ж вечора Абдулмеджіда з дітьми, дружинами та найближчим оточенням автомобілями було доставлено до поїзда в Чаталджі. Сім'ї колишнього халіфа були надані від уряду 2000 фунтів, швейцарські візи та номери в одному з альпійських готелів[5].

Витрати сім'ї у Швейцарії були надто великі, і батько Дюррюшехвар відправив вчителя Саліха Керамета домовитися про переїзд до Парижа, проте Саліху вдалося домовитися лише про переїзд до Лондона. У Лондоні нізам Хайдарабада Асаф Джах VII з надією на плідний союз через свого повіреного призначив Абдул-Меджіду ренту в 300 фунтів на місяць. У жовтні 1924 року сім'ї Дюррюшехвар вдалося виїхати до Франції, де вони оселилися в Ніцці[5]. У Франції Дюррюшехвар продовжила свою освіту[1].

Шлюб

[ред. | ред. код]
Дюррюшехвар з батьком на Англійській набережній у Ніцці

У Ніцці Дюррюшехвар та її кузині Нилюфер-султан[en] , правнучці Мурада V стали надходити пропозиції про шлюб[5]. Одним із претендентів на руку Дюррюшехвар у 1930 році став шехзаде Мехмет Абід-ефенді, син султана Абдул-Хаміда II від Саліхи Наджіє Ханим-ефенді, але він отримав відмову[7]. Чоловіками Дюррюшехвар та Нілюфер стали сини нізама Хайдарабада та його першої дружини — Азам Джах та Моаззам Джах[5]. Як махр за дочку Абдулмеджід запросив 50 тисяч фунтів, проте нізам порахував суму занадто великою; до згоди вдалося дійти лише тоді, коли цю ж суму колишній халіф запросив за двох наречених[8]. Шлюб дочки дозволив Абдулмеджиду покращити своє фінансове становище і переїхати до Парижа[5]. Коли Дюррюшехвар відбула на батьківщину чоловіка, якийсь час з нею залишалася її мати Атіє Мехісті[9].

Дюррюшехвар із чоловіком та синами приблизно у 1940 році

За день до подвійного весілля принци прибули до Ніцци з Лондона потягом[10] і зупинилися в люксовому готелі Негреско[11]. 12 листопада 1931 року у віці сімнадцяти років Дюррюшехвар одружилася з Азам Джахом на віллі Карабасель у Ніцці[9]. Релігійний шлюб був укладений Дамадом Мехмедом Шерифом-пашою, чоловіком єдиноутробної сестри Абдулмеджида Еміне-султан[12]. Місцеві газети широко висвітлювали прибуття принців та весільні урочистості[9]. Весілля було дуже скромним: були присутні лише члени сім'ї принцес, їхні близькі друзі та представники нізама[8]. Після релігійної церемонії молодята вирушили до британського консульства, щоб укласти шлюб і підтвердити шлюбний договір, за яким у разі розлучення або смерті чоловіка Дюррюшехвар належало двісті тисяч доларів як компенсацію[13]. В Індію молодята і почет вирушили з Венеції 12 грудня 1931 на океанічному лайнері Pilsna, на якому Махатма Ганді повертався з Конференції за круглим столом[8]. За повідомленнями преси, Дюррюшехвар і Нілюфер на кораблі зустрічалися з Ганді[14][15][16].

Висадившись на берег у Бомбеї, молодята пересіли на приватний поїзд, що належав нізаму і доставив їх до Хайдарабаду. У Хайдарабаді в палаці нізама 4 січня 1932 був влаштований бенкет[17], після чого Дюррюшехвар з чоловіком оселилася на виділеній ним віллі Белла Віста[18]. У шлюбі Дюррюшехвар здобула титул принцеси Берара[1]. Дюррюшехвар народила двох синів Барката Алі (1933) та Карамата Алі (1939)[1]. За наполяганням Дюррюшехвар хлопчики здобули найкращу європейську освіту[8] і одружилися з турчанками[1]. Баркат Алі навчався в Ітоні, де раніше навчався і перший прем'єр-міністр Індії Джавахарлал Неру; через роки Баркат, оголошений спадкоємцем хайдарабадського престолу в обхід батька, на пропозицію свого діда-нізама служив почесним помічником прем'єр-міністра Неру[8].

Шлюб Дюррюшехвар не був щасливим: Азам Джах мав численних наложниць і, хоча Дюррюшехвар на це очі заплющувала, розбіжності між подружжям призвели до розлучення. Після розлучення Дюррюшехвар якийсь час залишалася в Хайдарабаді, а потім поїхала до Лондона[8].

Смерть батька та останні роки

[ред. | ред. код]
Дюррюшехвар-султан із батьком та чоловіком у 1931 році

Батько Дюррюшехвар помер 23 серпня 1944 року; смерть колишнього халіфа збіглася зі звільненням Парижа від німецької окупації під час Другої світової війни. Абдул-Меджид просив поховати його в Стамбулі з рештою родичів, але Саліху Керамету, якому покійний халіф доручив організувати похорон, не вдалося домовитися з турецькою владою. Дюррюшехвар-султан особисто зустрілася з президентом республіки Ісметом Іненю, однак і їй не вдалося домовитися про перевезення та поховання батька на батьківщині, і тіло Абдул-Меджіда було поховано в паризькій мечеті, проте потім, 30 березня 1954 року, перенесено до Медини[5].

Після 1952 року Дюррюшехвар жила в Лондоні і Стамбулі[1], а також кілька разів приїжджала в Хайдарабад (останній візит відбувся в 2004 році)[8]. Овдовівши у 1970 році, Дюррюшехвар надовго поїхала до Туреччини, проте потім повернулася до Лондона. Дюррюшехвар померла у Лондоні у 2006 році. Прожила найдовше серед інших султанських онуків, тобто на момент своєї смерті була найстаршою і останньою з 22 покоління шехзаде і султан-ефенді, що послідував за попереднім поколінням падишахів і одного халіфа. Дюррюшехвар була похована на турецькому цвинтарі в Бруквуді поряд зі своєю матір'ю Атіє Мехісті[1], яка померла в 1964 році від інсульту[3].

Громадська діяльність та особистість

[ред. | ред. код]

Прагнучи забезпечити доступну охорону здоров'я та освіту простих людей Хайдарабада, Дюррюшехвар поринула у суспільне життя[8]. Вона відкрила шпиталь для жінок і дітей, розрахований на 200 пацієнтів, спеціалізується на допомозі вагітним жінкам та дітям Хайдарабаду[19], який досі носить її ім'я. Молодша школа для дівчаток в Якутпурі, Баг-і-Джаханара, була відкрита і працювала коштом Дюррюшехвар. Вона також відкрила лікарню коледжу Аджмал Хан Тіббія при Алігархському мусульманському університеті. Крім того, Дюррюшехвар заклала фундамент будівлі аеропорта Бегумпет у 1936 році; до цього невелика смуга в Хакімпеті служила аеропортом Хайдарабада[8].

6 травня 1935 Дюррюшехвар з чоловіком була присутня на святкуваннях 25 річниці сходження на престол британського короля Георга V[20]. 12 травня 1937 року вони також були присутні на коронації короля Георга VI та Єлизавети Боуз-Лайон, де Дюррюшехвар сфотографував відомий британський фотограф Сесіл Бітон[21]. 23 червня 1937 року вона супроводжувала свого чоловіка під час візиту, щоб закласти камінь у фундамент нової мечеті в Кенсінгтоні, і була присутня в Ренелі, коли команда з Бхопалу виграла Відкритий кубок Ренели по поло. Бітон сфотографував Дюррюшехвар у її палаці в Індії у 1944 році, а потім у 1965 році у Франції[21].

Дуррюшехвар вільно говорила французькою, англійською, турецькою та урду і навіть публікувала статті у французьких журналах. Ставши дружиною хайдарабадського принца, Дюррюшехвар стала ототожнювати себе з простим народом; вона вважала, що жінки повинні заробляти собі на життя, і старанно працювала над тим, щоб позбавитися практики пурди. Нізам називав її своєю найціннішою коштовністю (Nagina) і заохочував активну участь у суспільному житті Хайдарабаду. Гордий тесть любив вказувати на те, що Дуррюшехвар морально була набагато кращою за його сина. У компанії своєї подруги Рани Камудини Деві любила кататися на конях, водила машину і грала в теніс. Своєю красою та чарівністю, етикетом та почуттям стилю вона змогла змінити трації вищого суспільства Хайдарабаду[8].

Турецький історик Недждет Сакаоглу пише, що своєю освіченістю, манерами та вихованням Дюррюшехвар представляла образ сучасної турчанки на найвищому рівні в Європі, Індії та Туреччині. Крім того, Дюррюшехвар стала шановною частиною династії завдяки не тільки своїй зовнішній красі, елегантності, манерам і привілеям народження, але і відсутністю зарозумілості незважаючи на те, що вона була онукою султана, дочкою халіфа і дружиною невваба[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м Sakaoğlu, 2015.
  2. ↑ а б в Alderson, 1956, с. 177.
  3. ↑ а б в г д Açba, 2007.
  4. ↑ Alderson, 1956, с. 83.
  5. ↑ а б в г д е ж и Küçük, 1988.
  6. ↑ а б в Hoiberg, 2010, с. 23.
  7. ↑ Öztuna, 2008.
  8. ↑ а б в г д е ж и к л Seshan, K S S. The progressive princess of Hyderabad // The Hindu : daily newspaper. — 2018. — . — October.
  9. ↑ а б в Bardakçı, 2017, с. 123.
  10. ↑ Bardakçı, 2017, с. 124.
  11. ↑ Bardakçı, 2017, с. 125.
  12. ↑ Bardakçı, 2017, с. 126.
  13. ↑ Bardakçı, 2017, с. 126—127.
  14. ↑ Garari, Kaniza. Did Mahatma Gandhi meet Princess Niloufer on ship? Panel looks for clues // Deccan Chronicle : daily newspaper. — 2019. — . — September.
  15. ↑ Garari, Kaniza. Hyderabad: Mahatma Gandhi did meet Niloufer, Durrushehvar on ship // Deccan Chronicle : daily newspaper. — 2019. — . — October.
  16. ↑ Acharya, Arvind. Revealed: Mahatma Gandhi had big impact on Princess Niloufer // Deccan Chronicle : daily newspaper. — 2016. — . — January.
  17. ↑ Khan, Asghar Ali. Social landscape of Hyderabad changed by the entry of Princesses // The Siasat Daily[en] : newspaper. — 2019. — . — October.
  18. ↑ Nanisetti, Serish. Academic Staff College of India (ASCI) in Hyderabad was cocooned in luxury a century ago, as Bella Vista palace // The Hindu : daily newspaper. — 2019. — . — May.
  19. ↑ Princess Durru Shehvar Children's & General Hospital. Princess Durru Shehvar Children's & General Hospital website (англ.). Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 22 липня 2022.
  20. ↑ Bardakçı, 2017, с. 155.
  21. ↑ а б Genç, Kaya. Portraits of Princess Dürrüşehvar and many others at Cecil Beaton exhibition // Daily Sabah : daily newspaper. — 2015. — . — May.

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Дюррюшехвар-султан