Дятел сулуйський
Дятел сулуйський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Yungipicus ramsayi (Hargitt, 1881) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Dendrocopos ramsayi Picoides ramsayi | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Дя́тел сулуйський[2] (Yungipicus ramsayi) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Ендемік Філіппін[3]. Сулуйський дятел раніше вважався підвидом філіпінського дятла.
Довжина птаха становить 13-14 см. Верхня частина тіла коричнева, у самців із золотислим відтінком, на спині білі смуги, надхвістя біле. Нижня частина тіла білувата, груди коричнюваті або жовтуваті, боки поцятковані темними смужками. Голова коричнева, горло біле, у самців на тімені червона пляма. Над очима широкі білі "брови", под дзьобом білі "вуса".
Сулуйські дятли є ендеміками архіпелагу Сулу. Вони живуть в тропічних і мангрових лісах, на узліссях і галівинах. Зустрічаються на висоті до 550 м над рівнем моря.
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція сулуйських дітлів становить від 2500 до 10000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
- ↑ BirdLife International (2016). Yungipicus ramsayi. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
- ↑ Yungipicus ramsayi у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 18 жовтня 2021.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |