Дяченко Федір Трохимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дяченко.
Федір Трохимович Дяченко
 Майор
Загальна інформація
Народження16 червня 1917(1917-06-16)
Бетяги
Смерть8 серпня 1995(1995-08-08) (78 років)
Ленінград
ПохованняКовальовське кладовищеd
Національністьукраїнець
Військова служба
Роки служби1942—1962
Приналежність УРСР
Вид ЗСПрапор Радянської армії Радянська армія, СВ
Рід військСтрілецькі війська
Формування72-а стрілецька дивізія
Війни / битвиДруга Світова війна:
Битва за Ленінград
Нагороди та відзнаки
Герой Радянського Союзу
Орден Червоної Зірки Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня
Хрест «За видатні заслуги» (США)
Хрест «За видатні заслуги» (США)
Медаль «За видатну службу в Збройних силах» (США)
Медаль «За видатну службу в Збройних силах» (США)

Федір Трохимович Дяченко (нар. 16 червня 1917(19170616), Бетяги — пом. 8 серпня 1995, Ленінград) — один з найрезультативніших снайперів часів II СВ, Герой Радянського Союзу[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Бетягах (в 1962 році об'єднане з іншими двома населеними пунктами в єдине село Великі Кринки) нині Глобинського району, на Полтавщині. До 1939-го року, закінчивши місцеву школу, працював у рідному селищі. Згодом виїхав на заробітки до Норильську де його і застав початок війни. 7 січня 1942-го місцевим військоматом був призваний до лав РСЧА. Після навчання та отримання військової спеціальності, від серпня 1942-го, у складі 187-го полку 72-ї дивізії, перебував на Ленінградському фронті. Того ж року, 29 вересня, відкрив свій снайперський залік. Загалом на особистому рахунку Федора Дяченка 423-и знищені супротивники.

В січні 1944-го отримав поранення уламком снаряду, після госпіталізації та лікування вже не зміг повернутися до дієвої армії. Натомість, закінчивши курси, був призначений парторгом батальйону Ленінградського військового училища зв'язку.

Після війни оселився в Ленінграді. Служив у військових училищах і військовому комісаріаті Кіровського району. Від 1962-го майор запасу. Працював старшим інженером на Кіровському заводі. Помер 8 серпня 1995-го року. Похований на Ковалівському цвинтарі в Санкт-Петербурзі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 21 февраля 1944 года [Архівовано 28 січня 2022 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 29 февраля (№ 12 (272)). — С. 2

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Радянські снайпери [Архівовано 15 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Дяченко Федір Трохимович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Дяченко_Федір_Трохимович