Діаліз
Діа́ліз — це звільнення колоїдних і високомолекулярних розчинів від розчинених в них низькомолекулярних сполук за допомогою напівпроникної мембрани.
При діалізі молекули розчиненої низькомолекулярної речовини проходять через мембрану, а нездатні діалізувати (проходити через мембрану) колоїдні частинки залишаються за нею. Найпростіший діалізатор являє собою мішечок з колодія (напівпроникного матеріалу), в якому знаходиться діалізуюча рідина. Мішечок занурюють в розчинник (наприклад у воду). Поступово концентрації діалізуючої речовини в діалізуючій рідині і в розчиннику стають рівними. Змінюючи розчинник, можна домогтися практично повного очищення від небажаних домішок. Швидкість діалізу зазвичай вкрай низька (тижні). Прискорюють процес діалізу збільшуючи площу мембрани і температуру, безперервно змінюючи розчинник. Процес діалізу заснований на процесах осмосу і дифузії, що пояснює способи його прискорення.
Діаліз застосовують для очищення колоїдних розчинів від домішок електролітів і низькомолекулярних неелектролітів. Діаліз застосовують в промисловості для очищення різних речовин, наприклад у виробництві штучних волокон, при виготовленні лікарських речовин.
Матеріал, що пройшов через мембрану, називається діалізат.
Метод розділення йонізованих сполук під дією електрорушійної сили, що створюється в розчині по обидві сторони мембрани. Це діаліз із застосуванням постійного струму, що проходить через мембрану. Лежить зокрема в основі електрохімічного методу знесолювання води.
- Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
- ДІАЛІЗ [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
|
Це незавершена стаття з хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |