Діляра-бікеч
| Діляра-бікеч | |
|---|---|
| Народилася | 18 століття |
| Померла | 1764 |
Діляра-бікеч (померла в 1760 р. в Бахчисараї) — дружина кримського хана Кирим Ґерая (правив у 1758—1764 рр.), яку Адам Міцкевич та Олександр Пушкін ототожнювали у своїх віршах з польською шляхтичкою Марією Потоцькою, викраденою в ясир.
Діляра була улюбленою дружиною хана Кирима, після смерті якої хан побудував мавзолей Діляра, що зберігся донині в Бакчисараї, а також профінансував мармуровий фонтан, що символізує його смуток. Незабаром після цього він відмовився від свого трону і впав у роздуми. Існують дві теорії походження Діляри-бікеч. На основі місцевих легенд Міцкевич у своєму кримському сонеті "Гроб Потоцький " і Пушкін у поемі «Фонтан Бахчисараю» вирішили, що Діляра була польською шляхтичкою, викраденою татарами і включеною в гарем, де вона завоювала любов хана[1]. Російський автор Муравьев-Апостол у 1823 році підірвав цю легенду, стверджуючи, що магнатський рід Потоцьких мав забагато сил, щоб вже ослаблені татари могли викрасти їх дочку в середині 18 століття. Тож він зробив висновок, що Діляра була грузинка. Однак Міцкевич стверджував, що про Діляра-Грузинську не лише не існує історичних джерел, а навіть народних переказів, і Марія Потоцька не обов'язково має бути з магнатського роду, оскільки це прізвище було досить популярним серед поляків в Україні[2].
Сучасні наукові джерела не роблять висновку про національність Діляри.
- Wybór pism Adama Mickiewicza, (w:) Polihymnia czyli piękności poezyi autorów tegoczesnych dla miłośników literatury polskiej, t. 4, Lwów 1827, s. 166—167.
- Orgelbrand S., Encyklopedia powszechna, t. 2 (Ap. — Bąk.), Warszawa 1860, s. 714—715.