Діука південна
| Діука південна | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Самець південної діуки
 Самиця південної діуки
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Diuca diuca (Molina, 1782)[3] | ||||||||||||||||||
 Ареал виду Проживання впродовж року Зимування | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Fringilla diuca Hedyglossa diuca | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Діу́ка південна[4] (Diuca diuca) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Південній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Діука (Diuca).
Довжина птаха становить 16-18 см, вага 31-41 г. Забарвлення переважно сіре, на горлі і животі великі білі плями, нижня частина живота коричнювата. Гузка біла, пера на ній мають коричневі края. Крила і хвіст чорнуваті, на кінці хвоста біла пляма. Дзьоб чорнуватий, біля основи сизий. Лапи сірувато-коричневі або чорнуваті. Очі карі. Самиці і представники південних популяцій є дещо більш коричнюватими.
Виділяють чотири підвиди:[5]
- D. d. crassirostris Hellmayr, 1932 — Анди на півночі Чилі, на північному заході Аргентини та на крайньому півдні Болівії;
- D. d. diuca (Molina, 1782) — центр Чилі, захід Аргентини;
- D. d. chiloensis Philippi Bañados & Peña, 1964 — острів Чілое;
- D. d. minor Bonaparte, 1850 — центральна і південна Аргентина та південне Чилі.
Південні діуки поширені від північно-західної Аргентини, північного Чилі і південної Болівії до Магелланової протоки. Деякі патагонські популяції взимку мігрують на північ, до східної Аргентини, західного Уругвая і крайнього півдня Бразилії (Ріу-Гранді-ду-Сул). Також південні діуки були інтродуковані на острів Пасхи.
Південні діуки живуть у різноманітних відкритих середовищах — в чагарникових заростях, садах, на полях, в степах і на луках. Зустрічаються переважно на висоті до 2000 м над рівнем моря, на північному заході Аргентини місцями на висоті до 3600 м над рівнем моря.
Південні діуки зустрічаються парами або зграйками. Живляться ягодами, насінням і безхребетними, особливо під час гніздування. Сезон розмноження триває з кінця серпня до грудня. Гніздо робиться з трави і рослинних волокон, розміщується в чагарниках або на дереві. В кладці від 2 до 4 блідих, блакитнувато-зелених яєць, поцяткованих оливково-коричневими плямками, розміром 24×17 мм.
- ↑ BirdLife International (2016). Diuca diuca. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ Reichenbach, Ludwig (1850). Avium Systema Naturale (German) . Dresden and Leipzig: Friedrich Hofmeister. Plate LXXVIII. Архів оригіналу за 5 червня 2022. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ Molina, Juan Ignacio (1782). Saggio sulla storia naturale del Chili (Spanish) . Bologna: Nella Stamperia di S. Tommaso d'Aquino. с. 249—250. Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 05 червня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |