Діхтієвський Віктор Миколайович

Діхтієвський Віктор Миколайович
Діхтієвський Віктор Миколайович;
Старший прапорщик
Загальна інформація
Народження	6 серпня 1966; Бердичів
Смерть	6 серпня 2014 (48 років); Нижній Нагольчик
Поховання	Новоміське кладовище
Громадянство	Україна
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Довжанський (2014);
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» Медаль «За бездоганну службу» в ПВУ Медаль «15 років сумлінної служби» Медаль «Ветеран служби»
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» Медаль «За бездоганну службу» в ПВУ Медаль «15 років сумлінної служби» Медаль «Ветеран служби»

Ві́ктор Микола́йович Діхтіє́вський (1966—2014) — старший прапорщик Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1966 року в місті Бердичів. Мама — швея, батько — строгаль (шкіроб'єднання ім. Ілліча). Закінчив 8 класів бердичівської школи № 1 в 1981 році; 1985-го — Бердичівський машинобудівний технікум (спеціальність «технік-технолог»). Вчився грати на гітарі. Строкову службу проходив у місті Одеса в 1985—1987 роках. Лишився в ЗСУ; працював у звані прапорщика. 1990 року одружився, 1992-го в сім'ї з'явилася донька Анастасія.

Старший спеціаліст опорного вузла зв'язку Південного регіонального управління.

При анексії Криму Росією добровольцем увійшов до складу загону, котрий захищав Чонгар. По тому у складі мотоманевреної групи вирушив на схід України.

Загинув під час обстрілу бойовиками колони при виході з «Довжанського котла» (сектор Д) — його догнали кілька осколків, надано медичну допомогу, помер на руках товаришів. Прикордонники здійснювали організований прорив з оточення у «довжанському котлі» (сектор «Д») на з'єднання з основними силами після 22-денної оборони державного кордону під постійними масованими обстрілами. Під час прориву колона потрапила під обстріл в районі смт Нижній Нагольчик, Вдома лишилася донька і брат.

Похований в місті Одеса, Таїровське кладовище.

Нагороди та вшанування

14 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 7, місце 19
13 жовтня 2016 року на фасаді бердичівської загальноосвітньої школи № 1 імені Т. Г. Шевченка, йому відкрито меморіальну дошку.

Джерела