ЕП200
| ЕП200 | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Роки будування | 1996 (1997) |
| Країна будування |  Росія |
| Завод | Коломенський завод |
| Разом побудовано | 2 |
| Країни експлуатації | Росія |
| Залізниця | Московська |
| Ширина колії | 1520 мм |
| Рід служби | Пасажирський |
| Технічні дані | |
| Рід струму і напруга у контактній мережі | змінний 25 кВ, 50 Гц |
| Конструкційна швидкість | 250 км/год |
| Осьова формула | 20+20-20+20 |
| Довжина локомотива | 25000 мм |
| Робоча маса | 180 т |
| Навантаження від рушійних осей на рейки | 22,5 т |
| Система регулювання | Керовані випрямні установки |
| Тип ТЕД | Вентильні |
| Електричне гальмування | рекуперативне |
| Діаметр коліс | 1250 мм |
| Тривала потужність ТЕД | 8000 кВт |
Електровоз ЕП200 (Електровоз Пасажирський, тип 200) — експериментальний швидкісний електровоз змінного струму, побудований в 1996-1997 роках Коломенським заводом. Розроблявся за участю ВАТ «ВелНІІ» і проходив конструкційні випробування на його полігоні.
Існує помилкова версія, згідно з якою кількість 200 в позначенні електровоза означає конструкційну або максимальну швидкість. Однак відомо, що планувалося розробити три подібних електровоза з такою ж конструкційною швидкістю (ЕП100 — постійного струму, ЕП200 — змінного струму, ЕП300 — подвійного живлення), а також їх аналоги для менших швидкостей (відповідно ЕП101, ЕП201 і ЕП301)[1][2]. Таким чином, зв'язку позначення з величиною швидкості немає.
Електровоз призначений для водіння пасажирських поїздів на діючих ділянках залізниць. Високі ходові і динамічні якості електровоза забезпечені за рахунок застосування екіпажної частини (від ТЕП80) з двома чотиривісними візками оригінальної конструкції з опорно-рамним підвішуванням безколекторних тягових двигунів і тягових редукторів (двоступеневе ресорне підвішування з гвинтовими пружинами і гідравлічними гасителями коливань). Норми безпеки та умови роботи локомотивних бригад забезпечуються ударопоглинаючими пристроями в лобових частинах кузова, високоміцним лобовими склінням з електрообігрівом, обігрівачами і кондиціонерами кабін, екологічно чистим санітарним вузлом.
Дослідні електровози ЕП200-0001 (зав. № 2718) і ЕП200-002 (зав. № 2719) були виготовлені на ВАТ ХК «Коломенський завод»[3][4]. За даними сайту заводу-виробника, виготовлення електровозів було завершено у 1997 році, хоча на заводських табличках вказано 1996 рік[3][4].
Обладнання для цього електровоза спроектовано та виготовлено в Росії (Новочеркаським електровозобудівним заводом, ВАТ «Електровипрямляч» м. Саранськ, ВАТ «Трансформатор» м. Тольятті). Тягові електродвигуни виготовлені на ВАТ «Новочеркаський електровозобудівний завод». Тяговий трансформатор виготовлений на ВАТ «Трансформатор».
Електровози випробовувалися тривалий час. На початок серпня 2002 року обидва електровози перебували на експериментальному кільці в Щербинці. За наявними відомостями електровози повернули на усунення недоліків і для подальших випробувань. У 2004 році електровоз ЕП200-0001 був переданий для постійної експлуатації в депо Вязьма Московської залізниці, але незабаром його повернули на Коломенський завод, де він простояв до 2009 року.
За результатами випробувань на 2009 р. перший електровоз списаний з формулюванням «РЖД електровозів такого типу не потребує», в липні 2009 року переданий в музей залізничної техніки на Ризькому вокзалі. Другий електровоз також був списаний і в даний час знаходиться на території Щербинського кільця.
- ↑ Перспективы за электровозами двойного питания Портал «СЦБИСТ» (scbist.com)
- ↑ Ruské elektrické lokomotivy - co bude dál ?[недоступне посилання] Портал «SPŽ» (spz.logout.cz)
- ↑ а б Фотогалерея ЭП200-0001 [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] на TrainPix
- ↑ а б Фотогалерея ЭП200-002 на TrainPix