Ебергард фон Шторер
Ебергард фон Шторер | |||||
---|---|---|---|---|---|
нім. Eberhard von Stohrer[1] | |||||
Народився | 5 лютого 1883[1] Штутгарт, Німецька імперія | ||||
Помер | 7 березня 1953[1] (70 років) Констанц, Німеччина[1] | ||||
Країна | Німецький Райх | ||||
Діяльність | правник, дипломат | ||||
Alma mater | Лейпцизький університет | ||||
Науковий ступінь | доктор праваd[1] і доктор політичних наук[d][1] | ||||
Посада | ambassador of the German Reich to Spaind[1] і посол в Єгиптіd[1] | ||||
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[1] | ||||
Нагороди | |||||
Ебергард фон Шторер (нім. Eberhard von Stohrer; 5 лютого 1883, Штутгарт — 7 березня 1953, Констанц) — німецький дипломат.
Син генерала піхоти Вюртемберзької армії Карла фон Шторера (1850–1920). В 1910 році залишив юридичну службу у Вюртемберзі, щоб розпочати дипломатичну кар'єру. В 1913/19 роках — секретар посольства Німеччини в Іспанії. Створив у країні агентурну мережу, яка працювала проти західних держав. З 1923 року керував відділом друку, з серпня 1924 року — відділом кадрів Імперського міністерства закордонних справ. Обіймав дипломатичні посади у посольствах Німеччини в Софії, Брюсселі та Лондоні. В листопаді 1926 року направлений послом Німеччини в Королівство Єгипет. У Каїрі Шторер представляв Німеччину на переговорах з єгипетським урядом про повернення до Єгипту бюста Нефертіті, яке зберігалося в Єгипетському відділі королівських прусських мистецьких зборів в Берліні. Переговори закінчилися безрезультатно через категоричну позицію Адольфа Гітлера. В 1935 році призначений послом Німеччини в Бухаресті. 1 вересня 1936 року вступив у НСДАП. З 23 вересня 1937 по 16 грудня 1942 року — посол Німеччини при уряді Франсіско Франко. В 1943 року був відкликаний в Берлін, де до кінця Другої світової війни служив у міністерстві закордонних справ.
Отримав численні нагороди, серед яких:
- Залізний хрест 2-го класу
- Хрест «За цивільні заслуги» (Австро-Угорщина)
- Орден Ізабелли Католички, великий хрест (Іспанія)
- Імперський орден Ярма та Стріл, великий хрест (Іспанія)
- The International Who is Who. 11th ed. London 1947
- Biographisches Handbuch des deutschen Auswärtigen Dienstes 1871–1945. Band 4: S. Herausgegeben vom Auswärtigen Amt, Historischer Dienst, Bearbeiter: Bernd Isphording, Gerhard Keiper, Martin Kröger. Schöningh, Paderborn u. a. 2012, ISBN 978-3-506-71843-3
- E. von Stohrer: Vorschläge für ein „Islam-Programm“ v. 18. November 1941. in Bernd Philipp Schröder: Deutschland und der Mittlere Osten im Zweiten Weltkrieg. Reihe: Studien und Dokumente zur Geschichte des 2. WK., Hrsg. Arbeitskreis für Wehrforschung, 16. Musterschmidt, Göttingen 1975, ISBN 3-7881-1416-9, S. 283f.
- Rudolf Feistmann: Eberhard von Stohrer. In: Die neue Weltbühne. Wochenschrift für Politik, Kunst, Wirtschaft. Prag / Zürich / Paris, 7. Oktober 1937, Nr. 41, S. 1273–1304
- Klaus-Jörg Ruhl: Spanien im Zweiten Weltkrieg. Franco, die Falange und das "Dritte Reich" (= Historische Perspektiven.2), Hamburg 1975 = Phil. Diss. Freiburg 1974.
- Jan Riebe: Im Spannungsfeld von Rassismus und Antisemitismus. Das Verhältnis der deutschen extremen Rechten zu islamistischen Gruppen. Tectum, Marburg 2006, ISBN 3-8288-8961-1 (Reihe: Diplomica, Band 26) S. 45 – Exkurs: Stohrers „Islam-Programm“
- Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934
- ↑ а б в г д е ж и к л Biographisches Handbuch des deutschen auswärtigen Dienstes: 1871-1945 — Pa: Ferdinand Schöningh, 2000. — Vol. 3. — S. 371–373. — ISBN 3-506-71840-1
- Народились 5 лютого
- Народились 1883
- Уродженці Штутгарта
- Померли 7 березня
- Померли 1953
- Померли в Констанці (Німеччина)
- Випускники Лейпцизького університету
- Доктори права
- Доктори політичних наук
- Члени НСДАП
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені хрестом «За цивільні заслуги» (Австро-Угорщина)
- Кавалери Великого хреста ордена Ізабелли католички
- Нагороджені Імперським орденом Ярма та Стріл
- Німецькі правники
- Посли Німеччини в Єгипті
- Посли Німеччини в Румунії
- Посли Німеччини в Іспанії