Перейти до вмісту

Евенкійський автономний округ

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Эведы Автомоды Округ
Евенкійський національний округ
1937 – 2007
Прапор Герб
Прапор Герб
Евенкійського національного округу: історичні кордони на карті
Евенкійського національного округу: історичні кордони на карті
Евенкійський автономний округ на мапі РФ
Столиця Тура
Державний устрій Не вказано
Історія
 - Засновано 10 грудня 1937
 - Ліквідовано 1 січня 2007
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Евенкійський автономний округ
Зміни статусу російських автономних округів

Евенкійський автономний округ (рос. Эвенки́йский автоно́мный о́круг, евенкійська: Эведы Автомоды Округ), або Евенкія, історичний суб'єкт Російської федерації, національно-територіальна автономія евенків.

Історія

[ред. | ред. код]

Округ було створено у 1930 році, адміністративний центр — селище міського типу Тура. На 2006 мав площу 767 600 км², і був в Росії сьомим за площею суб'єктом федерації, але і найбезлюднішим — 17697 осіб (перепис 2002).

У 1991 році Евенкійський автономний округ став суб'єктом Російської Федерації, водночас підпорядковуючись Красноярському краю. У 1992 році, під час періоду підвищення статусу автономій РФ, у документах Верховної Ради РФ округ згадується як «Евенкійська автономна область»[1].

У 1999 році губернатор Красноярського краю генерал Олександр Лебедь, зажадав від федерального уряду скасування автономії округу[2]

У 2005 році в рамках кампанії з ліквідації національних округів Евенкійський автономний округ був перетворений на Евенкійський район Красноярського краю, втративши статус суб'єкту федерації.

Після референдуму з даного питання, що відбувся 17 квітня 2005 року, Евенкійський і Таймирський автономні округи були передані у склад Красноярського краю з 1 січня 2007 року (проте евенки оскаржували результати референдуму). Борис Золотарев був останнім губернатором автономного округу. Адміністративно на середину 2010-х вважається районом з особливим статусом у складі Красноярського краю (див. Евенкійський район).

Після пониження статусу округу в Росії залишилися евенкійські національні автономії тільки районного рівня. Окрім Евенкійського району Красноярського краю, евенкійські райони є в Якутії (Анабарський улус, Жиганський улус, Оленьоцький улус) та Бурятії (Баунтовський евенкійський район).

У 2009 році «Союз евенкійців» звернувся з проханням про відновлення автономії[3]. Громадські організації та активісти засвідчують погіршення соціального становища в районі після пониження його статусу[4][5][6]. Евенки стикаються з екологічними та земельними проблемами через розробку корисних копалин[7][8].

Етнічні групи

[ред. | ред. код]
Розселення евенків в Росії
Етнічні
групи
1939 перепис 1959 перепис 1970 перепис 1979 перепис 1989 перепис 2002 перепис
Осіб % Осіб % Осіб % Осіб % Осіб % Осіб %
Евенки 3,721 39.3% 3,474 33.7% 3,207 25.3% 3,239 20.3% 3,480 14.0% 3,802 21.5%
Якути 713 7.5% 51 0.5% 781 6.2% 822 5.1% 937 3.8% 991 5.6%
Кети 14 0.1% 142 1.1% 154 1.0% 150 0.6% 211 1.2%
Росіяни 4,675 49.4% 5,975 57.9% 7,732 61.1% 10,400 65.1% 16,718 67.5% 10,958 61.9%
Українці 117 1.2% 196 1.9% 254 2.0% 472 3.0% 1,303 5.3% 550 3.1%
Інші 234 2.5% 610 5.9% 542 4.3% 881 5.5% 2,181 8.8% 1,185 6.7%

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 вересня 2015. Процитовано 29 вересня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. National Geographic. The Book of Peoples. Page 139
  3. Дмитрий Мальков. Эвенкийцы собрались в округ. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 24 вересня 2015.
  4. Дмитрий Мальков. Требования особого статуса. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 24 вересня 2015.
  5. Всеми забытый север. Фоторепортаж из поселка Ванавара в Эвенкии. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 24 вересня 2015.
  6. Север остался крайним — как выживают коренные народы в Красноярье?. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 24 вересня 2015.
  7. Наталья Калинина. Преступная халатность или геноцид?. Архів оригіналу за 21 вересня 2015. Процитовано 24 вересня 2015.
  8. Эвенки попросили Медведева защитить их от «Газпрома». Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 24 вересня 2015.