Евергет
Евергет (дав.-гр. Εὐεργέτης, Euergétēs, що означає «благодійник») — епітет, почесний титул у Стародавній Греції, який надавали різним благодійникам.
Евергетизм[en] (буквально «виконання добрих справ») був практикою, за якою високопосадовці та заможні особи виділяли частину своїх статків громаді. Наприклад, Архелай I Македонський, який постачав деревину в Афіни, у 407/6 р. до н. е. отримав титули проксена й евергета. Близько 331 року до н. е. евергетом титулували Каллініка Евксенова, реформатора і заможного громадянина Ольвії. Евергетом був й інший заможній ольвіополіт Протоген.
Титул евергета носили кілька елліністичних монархів:
- Антіох VII Евергет, басилевс Держави Селевкідів, правив у 138—129 рр. до н. е.
- Аттал III Філометор Евергет, цар Пергаму, правив у 138—133 рр. до н.
- Мітрідат V Евергет, володар Понтійського царства, правив у 150—120 рр. до н.
- Нікомед III Евергет, цар Віфінії, правив у 127–94 рр. до н.
- Птолемей III Евергет, цар Єгипту, правив у 246—222 рр. до н.
- Птолемей VIII Евергет II, цар Єгипту, правив у 169—164, 144—132, 126—116 роках до н.
- Телеф Евергет, індо-грецький правитель, правив у 75–70 роках до н.
- Тірей I Евергет[en], цар Харакени, правив у 95/94-90/89 рр. до н.
- Клеопатра Евергетида, цариця Єгипту, правила 142—131, 127—101 рр. до н.
- Baslez, Marie-Françoise, ed. (2007). Économies et sociétés – Grèce ancienne 478–88 (in French). Paris: Atlande. ISBN 978-2-35030-051-1.
- Roland Oetjen: An Economic Model of Greek Euergetism. In: Roland Oetjen (Hrsg.): "New Perspectives in Seleucid History, Numismatics and Archaeology." Studies in Honor of Getzel M. Cohen. De Gruyter, Berlin/Boston 2020, pp. 108–122.
- Ouhlen, Jacques (2004). "La société athénienne". In Brulé, Pierre; Descat, Raymond (eds.). Le monde grec aux temps classiques (in French). Vol. 2 : le IVe siècle. Presses Universitaires de France. ISBN 2-13-051545-2.