Егвала Сейон
| Егвала Сейон እጓለ ጽዮን | ||
| ||
|---|---|---|
| червень 1801 — 12 червня 1818 року | ||
| Попередник: | Деметрос | |
| Наступник: | Йоас II | |
| Народження: | 18 століття | |
| Смерть: | 12 червня 1818 | |
| Релігія: | Ефіопська православна церква | |
| Рід: | Соломонова династія | |
| Батько: | Ізкеяс | |
Егвала Сейон — негус Ефіопії з Соломонової династії. Був сином імператора Ізкеяса.
Після того періоду, коли імператорський трон упродовж короткого часу займали різні правителі, а деякі з них — по кілька разів, військові лідери Тиграю, оромо та інших об'єднали свої зусилля, щоб посадити на царство Егвалу Сейона[1].
Майже упродовж всього свого правління негус не залишав свою столицю[2]. У регіонах керували довірені військові лідери (раси).
Починаючи з 1803 року, його правління було позначено постійною громадянською війною. Двічі повстанці нападали на Гондер (1804 та 1808)[3]. Трохи менше, ніж за п'ять років рас Зевде намагався відновити владу Текле Гійоргіса I. Однак останній відмовився від участі в кампанії та повернувся до власного маєтку[4].
Незважаючи на політичну імпотенцію імператора, він досягнув успіху в підтримці мистецтв. Зокрема, він збудував церкву Дебре Берхан Селассіє, відому вражаючою колекцією картин[5].
- ↑ Henry Salt, A Voyage to Abyssinia and Travels into the Interior of that Country, 1814 (London: Frank Cass, 1958), стор. 262
- ↑ H. Weld Blundell, The Royal chronicle of Abyssinia, 1769–1840 (Cambridge: University Press, 1922), стор. 473
- ↑ E. A. Wallis Budge, A History of Ethiopia: Nubia and Abyssinia, 1928 (Oosterhout, the Netherlands: Anthropological Publications, 1970), стор. 481
- ↑ Weld Blundell, Royal chronicle, стор. 483
- ↑ Stuart Munro-Hay, Ethiopia, the unknown land: a cultural and historical guide (London: I.B. Tauris, 2002), стор. 144, 146