Егідіюс Мєйлунас

Егідіюс Мєйлунас
Егідіюс Мєйлунас
лит. Egidijus Meilūnas
Народився	14 квітня 1964 (60 років); Вільнюс, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Країна	Литва
Діяльність	дипломат, державний службовець
Alma mater	Вільнюський університет
Нагороди
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Егідіюс Мєйлунас (лит. Egidijus Meilūnas нар. 14 лютого 1964; Вільнюс) — литовський державний службовець і дипломат. У 2010—2012 роках був заступником міністра закордонних справ Литви. Посол Литви в Польщі з 2004 по 2010 рік. Посол Литви в Японії з 2012 по 2017 рік (а також в Австралії, Новій Зеландії, Індонезії, Сінгапурі, Малайзії і на Філіппінах). Посол Литви в Ірландії з 2017 по 2020 рік. Віцеміністр закордонних справ Литви з травня 2020 року.

Біографія

Народився 14 лютого 1964 року в Вільнюсі. У 1989 році закінчив медичний факультет Вільнюського університету. Захистив диплом за спеціальністю «лікар-педіатр». У 2001 році закінчив юридичний факультет того ж університету зі ступенем магістра.

До 1990 року працював науковим співробітником на кафедрі хірургії Вільнюського університету. В 1991–1992 роках був заступником керівника прес-служби уряду Литви. У 1992–1995 роках праював в посольстві Литви в Польщі^[1], обіймаючи посади аташе, другого секретаря, радника. У 1995–1998 роках працював заступником директора Департаменту країн Центральної Європи Міністерства закордонних справ Литви.

З 1998 по 2002 рік був радником з національної безпеки і заступником з питань зовнішньої політики, а з 2002 року радником із зовнішньої політики при президенті Литви Валдасі Адамкусі. У цей період він також був виконавчим секретарем Координаційної ради із зовнішньої політики при президенті Литви, а також співголовою Консультативного комітету президентів Польщі і Литви. У 2003—2004 роках працював генеральним інспектором в Міністерстві закордонних справ Литви.

З 19 липня 2004 по 13 вересня 2010 року був послом Литви в Польщі^[2]. З вересня 2010 по жовтень 2012 року працював заступником міністра закордонних справ Литви, відповідав за політику ЄС, відносини з європейськими країнами, економічну дипломатію і економічну безпеку^[3].

З жовтня 2012 по серпень 2017 року був послом Литви в Японії. Також виконував обов'язки посла Литви з 2013 року в Австралії та на Філіппінах, з 2014 року в Новій Зеландії, з 2015 року в Сінгапурі, з 2016 року в Індонезії та Малайзії. З 24 серпня 2017 року по 11 листопада 2020 був послом Литви в Ірландії^[4].

У грудні 2020 року обійняв посаду віцеміністра закордонних справ Литви^[5].

Нагороди

орден «За заслуги» III ступеня (5 листопада 1998) — за вагомий особистий внесок у розвиток українсько-литовського співробітництва^[6];
Командорський хрест ордена «За заслуги перед Литвою» (2003)^[7].

Особисте життя

Одружений. Має двох дітей. Крім литовської мови, вільно володіє російською, англійською та польською мовами.

Примітки

↑ Wczoraj przeczytane (польск.) // Gazeta Wyborcza. — 1993. — 29 lipca. — S. 4.
↑ Ambasadorius Egidijus Meilūnas: Problemų yra, bet jas išspręsime | Balsas.lt. web.archive.org. 8 вересня 2010. Архів оригіналу за 8 вересня 2010. Процитовано 5 січня 2020.
↑ Užsienio reikalų viceministro postas skirtas E.Meilūnui / Karjera / lrytas.lt. web.archive.org. 16 жовтня 2010. Архів оригіналу за 16 жовтня 2010. Процитовано 5 січня 2020.
↑ president.lt inf (PDF).
↑ G. Landsbergiui talkins trys viceministrai – M. Adomėnas, E. Meilūnas, A. Pranckevičius ir kanclerė I. Černiuk.
↑ Про нагородження відзнаками Президента України. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 18 квітня 2021.
↑ Diplomatas E.Meilūnas - netikėtas prezidento pasirinkimas į VSD vadovus?. lrytas.lt (лит.) .{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[1] Wczoraj przeczytane (польск.) // Gazeta Wyborcza. — 1993. — 29 lipca. — S. 4.

[2] Ambasadorius Egidijus Meilūnas: Problemų yra, bet jas išspręsime | Balsas.lt. web.archive.org. 8 вересня 2010. Архів оригіналу за 8 вересня 2010. Процитовано 5 січня 2020.

[3] Užsienio reikalų viceministro postas skirtas E.Meilūnui / Karjera / lrytas.lt. web.archive.org. 16 жовтня 2010. Архів оригіналу за 16 жовтня 2010. Процитовано 5 січня 2020.

[4] resident.lt inf (PDF).

[5] G. Landsbergiui talkins trys viceministrai – M. Adomėnas, E. Meilūnas, A. Pranckevičius ir kanclerė I. Černiuk.

[6] Про нагородження відзнаками Президента України. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 18 квітня 2021.

[7] Diplomatas E.Meilūnas - netikėtas prezidento pasirinkimas į VSD vadovus?. lrytas.lt (лит.) .{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]