Егіз Ксенія Борисівна
| Егіз Ксенія Борисівна | |
|---|---|
рос. Ксения Борисовна Эгиз  | |
| Ім'я при народженні | Хасинья Бераховна Койлю |
| Народилася | 19 вересня 1855 або 1854 Сімферополь, Російська імперія |
| Померла | 1937 Сімферополь, РРФСР, СРСР |
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | Викладачка |
| Батько | Бераха Койлю |
| Нагороди |  |
Ксенія Борисівна Егіз (уроджена Койл; 1854[1], Сімферополь — 1937, Сімферополь) — суспільно-культурна караїмська діячка у сфері освіти, засновниця і керівниця приватної елементарної школи в Сімферополі. «Перша жінка просвітниця кримських караїмів»[2].
Перша караїмська жінка в Сімферополі, що закінчила шість класів російської гімназії й склала у чоловічій гімназії іспит на звання домашньої вчительки.
Караїми високо цінували свою вчительку: неодноразово влаштовували їй урочисті вшанування. У дні ювілеїв караїмські громади Сімферополя та Євпаторії підносили їй дорогі пам'ятні подарунки:
- на честь 20-річчя учительській діяльності подарували їй діамантову брошку;
- на честь 25-річного ювілею — золотий жетон, всипаний діамантами;
- на честь 35-річчя піднесли подячну адресу і золотий медальйон, усипаний коштовними каменями.
За 35-річну корисну діяльність на ниві народної освіти Міністерством освіти Ксенія Борисівна була нагороджена золотою медаллю і підвищеною пенсією в сумі 49 рублів 42 копійки на місяць.
До кінця своїх днів Ксенія Борисівна брала участь в караїмських громадських справах, бувши до 1925 року членкинею правління Сімферопольської караїмської громади, у 1925—1931 роках членкинею правління Кримського об'єднання караїмських громад (КримОКГ).
- Караимские песни (с нотами) // Караимская жизнь. — 1912. — № 10—11. — С. 275. (рос.)
- Из моих воспоминаний // Бизым йол. — 1927. — С. 87. (рос.)
- ↑ Архивная страница // Известия Духовного управления религиозных организаций караимов Украины. — Евпатория, 2014. — № 12 (21). — С. 24. (рос.)
- ↑ Р. А. Айваз. Народная музыка крымских караимов, композиторы, певцы, музыканты, деятели театра и кино. karai.crimea.ru (рос.). Громадська організація регіональна Національно-культурна автономія кримських караїмів Республіки Крим. Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
- Лебедєва Е. И. Очерки по истории крымских караимов-тюрков. — Симферополь, 2000. — 116 с. (рос.)
- Караимский биографический словарь (от конца VIII в. до 1960) // Сост. Ельяшевич Б., Ред.кол. Губогло М. и др.; РАН Ин-т этнологии и антропологии им. Н.Н. Миклухо-Маклая. — Москва: Ин-т этнологии и антропологии РАН, 1993. — С. 234—236. — «Народы и культуры». — Вып XIV. Караимы. Книга 2. (рос.)