Перейти до вмісту

Едвард Гок, 1-й барон Гок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Едвард Гок, 1-й барон Гок
 
Народження: 21 лютого 1705(1705-02-21)[1]
Лондон, Королівство Англія
Смерть: 17 жовтня 1781(1781-10-17)[2][3] (76 років)
Sunbury-on-Thamesd, Spelthorned, Суррей, Англія, Королівство Велика Британія
Поховання: St. Nicolas' Church, North Stonehamd
Країна:  Королівство Велика Британія[2]
Батько: Едвард Гокd[3][4]
Мати: Elizabeth Bladend[3][4]
Шлюб: Catherine Brooked[4]
Діти: Мартін Гок, 2-й барон Гокd[3][4], Edward Hawked[4] і Hon. Chaloner Hawked[4]
Нагороди:
Орден Лазні

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Едвард Гок, 1-й барон Гок (21 лютого 1705 року в Лондоні — 16 жовтня 1781 року в Санбері-на-Темзі) — британський військовий і політик, адмірал Королівського флоту, переможець битви в затоці Кіберон.

Був сином адвоката Едварда Гока. Приєднався до флоту в 1720 році, а бойове хрещення здобув у битві при Тулоні в 1744 році. У 1747 році йому було присвоєно звання контр-адмірала. Того ж року під час Другої битви під Фіністерре він захопив шість французьких кораблів. Після початку Семирічної війни в 1756 році він став новим командувачем Середземноморського флоту.

У 1757 році Гок здійснив морську блокаду Рошфора, а в 1759 р. його флот заблокував Брест. Після шестимісячної блокади шторм змусив англійський флот покинути свої позиції. Цим скористалися французами, які вивели свій флот у море з наміром вторгнення на Британські острови. 20 листопада 1759 року Гок наздогнав французький флот у затоці Кіберон і домігся повної перемоги, яка в поєднанні з успіхом адмірала Едварда Боскавена коло Лагоса забезпечила Великій Британії контроль над морями.

Гок звільнився з активної служби в листопаді 1765 році і був удостоєний почесного звання віце-адмірала Великої Британії. З 1747 року він був депутатом палати громад від округу Портсмут. У грудні 1766 року Гока було призначено першим лордом Адміралтейства і він був на цій посаді до січня 1771 року. У 1776 році він був удостоєний титулу 1-го барона Гока і засідав у Палаті лордів. На старість він жив в основному в домі Свейтлінґ поблизу Саутгемптона, а помер у Санбері-на-Темзі в 1781 році.

Гок був одружений з Кетрін Брук. Їх старший син Мартін успадкував титул барона після смерті батька.

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
  2. ↑ а б The History of Parliament
  3. ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
  4. ↑ а б в г д е Kindred Britain
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Едвард_Гок,_1-й_барон_Гок&oldid=43294358