Перейти до вмісту

Едвард Лоурі Нортон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Нортон, Едвард Лоурі
Norton, Edward Lawry
Народився28 липня 1898(1898-07-28) Редагувати інформацію у Вікіданих
Рокленд, Мен, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер28 січня 1983(1983-01-28) (84 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
The Chathamsd, Морріс, Нью-Джерсі, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьвинахідник, інженер, науковець Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКолумбійська школа інженерії та прикладних наукd Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньБакалавр наук у галузі електротехніки, магістр мистецтв
Відомий завдяки:теорема Нортона

Едвард Лоурі Нортон (англ. Edward Lawry Norton; 28 липня 1898, Рокленд, Мен — 28 січня 1983, Чатем[en], Нью-Джерсі, США) — інженер і науковець, працював у корпорації Bell Labs, відомий розробкою концепції однойменної еквівалентної схеми. Навчався в Університеті Мену протягом двох років, перш ніж перейти до Массачусетського технологічного інституту, де і здобув ступінь бакалавра наук у галузі електротехніки в 1922. Крім того, здобув ступінь магістра мистецтв від Колумбійського університету в 1925.

Досягнення в науці

[ред. | ред. код]

Хоча основними напрямками праць були теорія кіл зв'язку та швидкісна передача даних через телефонні лінії, Едвард Л. Нортон найбільше запам'ятався як розробник аналогу еквівалентної схеми Тевеніна, наразі відомої як еквівалентна схема Нортона. Дійсно, Нортон та колеги з AT&T на початку 1920-х визнані одними з перших, хто застосував тогочасний новітній науковий результат Леона Чарльза Тевеніна як теорему Тевеніна. В 1926 він запропонував використовувати двополюсник у вигляді паралельного з'єднання джерела струму та резистора при розробці контрольно-вимірювальної апаратури, керованої струмом. Нортон почав свою наукову кар'єру в 1922 з відділу інженерії компанії Western Electric (пізніше Bell Laboratories). У сферу його активного дослідження входили теорія мереж, акустичні системи, електромагнітні пристрої та передача даних. Загалом на рахунку вченого налічується дев'ятнадцять патентів.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]