Едвард Ольшевський
| Едвард Ольшевський Edward Olszewski | ||
| ||
|---|---|---|
| 1990 — 1994 | ||
| Попередник: | Томаш Каролак | |
| Наступник: | Тадеуш Розпара | |
| Народження: |
21 вересня 1955 (68 років) Пйотркув-Трибунальський | |
| Освіта: | Академія фізичного виховання імені Юзефа Пілсудського | |
| Нагороди: |  _Srebrny_2r_BAR.svg){kind=small} _Z%C5%82oty_2r_BAR.svg){kind=small}
| |
Едвард Міхал Ольшевський (пол. Edward Michał Olszewski; нар. 21 вересня 1955, Пйотркув-Трибунальський — польський вчитель, профспілковий діяч та посадовець місцевого самоврядування, мер Белхатува в 1990–1994 рр.
У 1978 р. закінчив Білостоцьку філію Академії фізичного виховання у Варшаві. До 1982 року працював вчителем початкових класів у Белхатуві й Добецині. Пізніше, до 2008 року, він працював на шахті бурого вугілля «Белхатув».
1981 року вступив до «Солідарності», був членом правління Пьотрковського регіону асоціації. Після введення воєнного стану організував таємні структури NSZZ «S» (пол. Niezależny Samorządny Związek Zawodowy "Solidarność") у Белхатуві, поширював незалежні видання. За свою діяльність його затримали співробітники спецслужб. У 1989 р. брав участь у переговорах за Круглим столом у т. зв стіл для майнінгу.
У 1990–1994 рр. був мером Белхатува. У 2002[1], 2006[2] та 2010[3] отримав мандат радника Белхатовського повіту зі списку місцевої виборчої комісії. З 2002 р. по 2008 р. займав посаду заступника старости. У 2008 став головою правління Житлового управління.
Був членом KLD, Унії Свободи, Громадського руху та Партії Центру. Активіст Національної ліги, був заступником голови цієї організації.
Нагороджений Срібним (2001)[4] і Золотим (2005)[5] хрестом заслуги, а також Хрестом свободи та солідарності (2015)[6].
- ↑ Serwis PKW – Wybory 2002. Процитовано 11 вересня 2022.
- ↑ Serwis PKW – Wybory 2006. Процитовано 11 вересня 2022.
- ↑ Serwis PKW – Wybory 2010. Процитовано 11 вересня 2022.
- ↑ M.P. z 2001 r. nr 22, poz. 386
- ↑ M.P. z 2005 r. nr 64, poz. 875
- ↑ M.P. z 2016 r. poz. 128
- Nota biograficzna w Encyklopedii Solidarności. Процитовано 11 вересня 2022.