Очікує на перевірку

Едвін Валеро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едвін Валеро
зображення
Загальна інформація
Повне ім'яісп. Edwin Valero
ПрізвиськоEl Inca
El Dinamita («Динаміт»)
El Terminator
The Liquidator
ГромадянствоВенесуела Венесуела
Народження3 грудня 1981(1981-12-03)
Мерида, Венесуела
Смерть19 квітня 2010(2010-04-19) (28 років)
Валенсія, Венесуела
Вагова категоріяДруга напівлегка
Легка
СтійкаШульга
Зріст168 см.
Розмах рук175 см.
Професіональна кар'єра
Перший бій9 липня 2002
Останній бій6 лютого 2010
Боїв27
Перемог27
Перемог нокаутом27
Поразок0
Нічиїх0
Не відбулося0

Едвін Валеро (ісп. Edwin Valero; 3 грудня 1981 — 19 квітня 2010) венесуельський боксер-професіонал. Непереможний чемпіон світу за версією WBA (2006—2008) у другій напівлегкій вазі та за версією WBC (2009—2010) у легкій вазі. Запам'ятався в історії як агресивний боєць з неймовірною нокаутуючою силою. Валеро єдиний чемпіон в історії WBC, що виграв усі свої бої нокаутом. В 2010 наклав на себе руки після звинувачення у вбивсті своє дружини. Світовий рекордсмен за кількістю нокаутів підряд у першому раунді (вісімнадцять).

Біографія

[ред. | ред. код]

2001 року потрапив у страшну аварію на мотоциклі. Йому довелося робити лоботомію[1].

Смерть

[ред. | ред. код]

26 березня поліція затримала Едвіна Валеро і висунула підозру у побитті дружини[2]. Жінка боксера заперечувала факт побоїв і стверджувала, що впала зі сходів. В ході розслідування суд з'ясував про проблеми з алкоголем у Едвіна та виніс вирок про обов'язкове лікування у психіатричній лікарні терміном 6 місяців[3] До цього випадку боксера звинувачували у побитті мами та сестри, однак згодом усі звинувачення були зняті.

18 квітня 2010 року діючий чемпіон WBC Едвін Валеро був затриманий за звинуваченням у вбивстві власної дружини[4]. Поліція знайшла тіло його жінки з трьома ножовими пораненнями. Характерним було те, що сам Едвін Валеро подзвонив у поліцію і повідомив про вбивство, яке здійснили бандити, які начебто напали на них. Існує припущення, що він це зробив під впливом наркотичних та алкогольних речовин. Через деякий час після того, як приїхала поліція, боксер зізнався у вчиненому[5]. Вже 19 квітня надійшла інформація про самогубство боксера, який повісився у тюремній камері, зробивши петлю з власного одягу[6]. Коли наглядач побачив його, Валеро ще був живим, але врятувати його не вдалося. Після трагедії двоє дітей боксера залишилися круглими сиротами.

Професіональна кар'єра

[ред. | ред. код]

5 серпня 2006 року Валеро зустрівся в бою за титул чемпіона WBA у другій напівлегкій вазі з Вісенте Москуера (Панама). Валеро почав поєдинок у фірмовій манері, двічі відправивши чемпіона в нокдаун у першому раунді. Однак Москуера відновився і в третьому раунді відповів, відправивши Валеро в нокдаун, що став єдиним нокдауном Валеро в його кар'єрі. Після десяти виснажливих раундів, коли завжди наполегливий Москуера нарешті почав слабшати під безперервними жорсткими контратаками претендента, рефері зупинив поєдинок, зробивши Валеро чемпіоном.

4 квітня 2009 року вийшов на бій за вакантний титул WBC у легкій вазі з Антоніо Піталуа. Цей поєдинок став першим поєдинком Валеро в Сполучених Штатах з 2003 року. Після безпроблемного першого раунду Валеро правим хуком відправив Піталуа в нокдаун за кілька секунд після початку другого раунду. Піталуа зумів піднятися, але зазнав ще двох нокдаунів, після чого рефері зупинив бій.

6 лютого 2010 року провів останній бій проти Антоніо ДеМарко (Мексика). У другому раунді ДеМарко завдав удару з порушенням правил, зробивши велике розсічення на лобі Валеро. Але чемпіон продовжив бій і, переважаючи мексиканця у кожному раунді, змусив відмовитися того від продовження побиття в дев'ятому раунді.

Таблиця боїв

[ред. | ред. код]
27 Перемог (27 нокаутом), 0 Поразок, 0 Нічиїх
Результат Рекорд Суперник Спосіб Раунд Час Дата Місце проведення Примітки
Перемога 27-0 Мексика Антоніо ДеМарко RTD 9 (12) 3:00 6 лютого 2010 Мексика Monterrey Arena, Монтеррей, Нуево-Леон Захистив титул чемпіона WBC у легкій вазі.
Перемога 26-0 Мексика Ектор Веласкес RTD 7 (12) 0:10 19 грудня 2009 Венесуела Polideportivo José María Vargas, Ла-Гуайра Захистив титул чемпіона WBC у легкій вазі.
Перемога 25-0 Колумбія Антоніо Піталуа TKO 2 (12) 0:39 4 квітня 2009 США Frank Erwin Center, Остін, Техас Виграв вакантний титул чемпіона WBC у легкій вазі.
Перемога 24-0 Японія Такехіро Шімада TKO 7 (12) 1:55 12 червня 2008 Японія Nippon Budokan, Токіо Захистив титул чемпіона WBA у другій напівлегкій вазі.
Перемога 23-0 Мексика Заід Завалета TKO 3 (12) 1:18 15 грудня 2007 Мексика Plaza de Toros, Канкун, Кінтана-Роо Захистив титул чемпіона WBA у другій напівлегкій вазі.
Перемога 22-0 Японія Нобухіто Хонмо TKO 8 (12) 1:54 3 травня 2007 Японія Ariake Coliseum, Токіо Захистив титул чемпіона WBA у другій напівлегкій вазі.
Перемога 21-0 Мексика Мікаель Лосада TKO 1 (12) 1:12 3 січня 2007 Японія Ariake Coliseum, Токіо Захистив титул чемпіона WBA у другій напівлегкій вазі.
Перемога 20-0 Панама Вісенте Москуера TKO 10 (12) 2:00 5 серпня 2006 Панама Figali Convention Center, Fort Amador, Панама Виграв титул чемпіона WBA у другій напівлегкій вазі.
Перемога 19-0 Мексика Ганеро Тразанкос TKO 2 (6) 1:48 25 березня 2006 Японія World Memorial Hall, Кобе, Хьоґо
Перемога 18-0 Панама Вібер Гарсія TKO 1 (12) 2:57 25 лютого 2006 Венесуела Centro Recreacional Yesterday, Турмеро
Перемога 17-0 Вірменія Арам Рамазян KO 1 (8) 0:20 5 грудня 2005 Франція Palais Omnisports, Париж
Перемога 16-0 Японія Еро Бандо TKO 1 (6) 1:56 25 вересня 2005 Японія Yokohama Arena, Канаґава
Перемога 15-0 Колумбія Хосе Ернандес KO 1 (10) 0:41 13 серпня 2005 Венесуела Circulo Militar, Маракай
Перемога 14-0 Колумбія Естебан де Хесус Моралес KO 1 (10) 1:15 1 липня 2005 Панама Gimnasio Roberto Duran, Панама
Перемога 13-0 Аргентина Ернан Абрахам Валензуела TKO 1 (10) 2:10 21 травня 2005 Аргентина Касерос, Буенос-Айрес
Перемога 12-0 Мексика Томас Замбрано TKO 1 (10) 1:45 18 грудня 2003 США Marriott Hotel, Ервайн, Каліфорнія
Перемога 11-0 Венесуела Алехандро Ередіа KO 1 (10) 27 жовтня 2003 Венесуела Gimnasio Don Jose Beracasa, Каракас
Перемога 10-0 Колумбія Роке Кассіані TKO 1 (8) 2:21 28 серпня 2003 США Marriott Hotel, Ервайн, Каліфорнія
Перемога 9-0 США Еммануель Форд TKO 1 (6) 19 липня 2003 США Activities Center, Мейвуд, Каліфорнія
Перемога 8-0 Колумбія Даіро Хуліо TKO 1 (8) 23 травня 2003 Венесуела Hotel Tamanaco Intercontinental, Каракас
Перемога 7-0 Венесуела Едгар Мендоза TKO 1 (8) 17 травня 2003 Венесуела Centro Recreacional Yesterday, Турмеро
Перемога 6-0 Венесуела Денні Сандовал KO 1 (8) 22 березня 2003 Венесуела Centro Recreacional Yesterday, Турмеро
Перемога 5-0 Венесуела Хуліо Пінеда KO 1 (6) 30 листопада 2002 Венесуела Каракас
Перемога 4-0 Колумбія Луїс Сото TKO 1 (6) 30 листопада 2002 Венесуела Каракас
Перемога 3-0 Венесуела Анхель Аліріо Ріверо TKO 1 (4) 26 жовтня 2002 Венесуела Centro Recreacional Yesterday, Турмеро
Перемога 2-0 Венесуела Денні Сандовал TKO 1 (4) 23 вересня 2002 Венесуела Каракас
Перемога 1-0 Венесуела Едуардо Ернандес TKO 1 (4) 2:02 9 липня 2002 Венесуела Parque Naciones Unidas, Каракас

Графічне представлення

[ред. | ред. код]


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Шоссе в никуда. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 10 жовтня 2015.
  2. ↑ Эдвин Валеро арестован по обвинению в избиении жены. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 10 жовтня 2015.
  3. ↑ Эдвин Валеро пройдет курс лечения в психиатрической больнице. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 10 жовтня 2015.
  4. ↑ Эдвин Валеро арестован по обвинению в убийстве жены. Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 10 жовтня 2015.
  5. ↑ Валеро признался в убийстве жены. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 10 жовтня 2015.
  6. ↑ Эдвин Валеро покончил жизнь самоубийством. Архів оригіналу за 22 квітня 2010. Процитовано 10 жовтня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Едвін_Валеро&oldid=41330976