Едерсон Онорато Кампос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Едерсон
Особисті дані
Повне ім'я Едерсон Онорато Кампос
Народження 13 січня 1986(1986-01-13) (38 років)
  Парапуанd, Сан-Паулу, Бразилія
Зріст 180 см
Вага 75 кг
Громадянство  Бразилія
Позиція півзахисник
Номер 10
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2003–2005 Бразилія «РС Футбол» 0 (0)
2004 →  Бразилія «Інтернасьйонал» 3 (0)
2004–2005 →  Бразилія «Жувентуде» 5 (1)
2005–2008 Франція «Ніцца» 91 (16)
2008–2012 Франція «Ліон» 82 (11)
2012–2015 Італія «Лаціо» 34 (3)
2015–2018 Бразилія «Фламенго» 21 (4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2003 Бразилія Бразилія U-17 6 (2)
2010 Бразилія Бразилія 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Едерсон.

Едерсон Онорато Кампос (порт. Ederson Honorato Campos, нар. 13 січня 1986, Парапуан) — бразильський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Виступав, зокрема, за «Ліон» та «Лаціо», а також національну збірну Бразилії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Вихованець невеликого клубу «РС Футбол», з яким виступав у Лізі Гаушу, чемпіонаті штату Ріу-Гранді-ду-Сул. Згодом на правах оренди грав за вищолігові місцеві клуби «Інтернасьйонал» та «Жувентуде», але основним гравцем не був.

У січні 2005 року Едерсон приєднався до французького клубу «Ніцца»[1]. Його дебют відбувся 5 лютого 2005 року у матчі проти «Меца», в якому бразилець зіграв 72 хвилини. Свій перший гол за «Ніццу» він забив у третій грі, вразивши потужним ударом з 45 метрів кут воріт «Монако», завдяки чому «Ніцца» виграла 2:1 у свого принципового суперника. Наступного сезону Фредерік Антонетті, новий тренер команди, став частіше випускати бразильця і він став стабільно виходити на поле, отримавши свій улюблений 10-й номер. Третій сезон 2006/07 зробив Едерсона лілером команди, оскільки він провів 30 матчів і забив 6 голів, включаючи переможний пенальті на 90-й хвилині проти «Марселя» і дубль проти «Бордо», хоча «Ніцца» фінішувала на 16 місці, ледь врятувавшись від вильоту. Останній четвертий сезон Едерсона в «Ніцці» став його найкращим — він провів 36 матчів, у яких забив 7 голів у Лізі 1.

Едерсон (ліворуч) під час тренування у «Ліоні». 2011 рік.

Своєю грою Едерсон привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Ліон», які шукали заміну Жуніньйо Пернамбукано, який покидав клуб наприкінці сезону 2007/08 років. Саме Едерсон мав стати його заміною, за якого «Ліон» заплатив 14,9 мільйона євро в січні того ж року, але при цьому сам перехід мав відбутись лише влітку. Через п'ять місяців Едерсон був представлений в новому клубі разом з воротарем Уго Льорісом, отримавши 7 номер. Він дебютував за нову команду вже у першому турі нового сезону в переможному матчі проти «Тулузи» (3:0), вийшовши на заміну на 74-й хвилині, а забив свій перший гол за «Ліон», реалізувавши пенальті проти «Гавра» 20 вересня 2008 року, забивши єдиний гол у матчі. Того ж сезону він з'явився у всіх восьми матчах Ліги чемпіонів з «Ліоном» і відразу став одним із основних гравців «Ліона», незважаючи на те, що більшість матчів грав на незнайомій позиції вінгера, тоді як у «Ніцці» він діяв переважно як атакувальний півзахисник. Поступово він зміг витіснити таких гравців, як Кім Чельстрем і Сесар Дельгадо, а також вигравши конкуренцію у інших молодих гравців, таких як Міралем П'янич або Антоні Муньє. Після того як 2009 року команду покинув Карім Бензема, бразилець і у цьому клубі повернув собі свій улюблений 10 номер, залишаючись надалі основним гравцем півзахисту.

В серпні 2010 року під час свого першого матчу за збірну Едерсон отримав серйозну травму, після якої переніс операцію та пропустив більшу частину сезону 2010/11. Він поступово відновив свій рівень протягом наступного сезону та отримував ігровий час у команді від нового тренера Ремі Гарда. Зокрема 7 грудня 2011 року він брав участь у історичній перемозі «Ліона» у Лізі чемпіонів на полі загребського «Динамо». Завдяки рахунку 7:1 «Ліон» несподівано повернув друге місце у своїй групі завдяки кращій різниці м'ячів і вийшов до 1/8 фіналу дев'ятий рік поспіль[2]. Наприкінці сезону він виграв з командою Кубок Франції, хоча у фінальній грі участі не брав. В результаті бразилець так і не зміг повернутись на свій колишній рівень і по завершенні сезону покинув клуб після закінчення контракту з «Ліоном».

У липні 2012 року Едерсон на правах вільного трансферу перейшов в італійське «Лаціо»[3]. Щоб не вважатись легіонером і не займати квоти, Едерсон отримав італійське громадянство після одруження з громадянкою Італії[4]. Він дебютував у Серії А 16 вересня 2012 року, замінивши Антоніо Кандреву у другому таймі матчу проти «К'єво» (3:1)[5], а дебютний гол забив 30 вересня того ж року у грі проти «Сієни», відзначившись ударом головою після розіграшу кутового, таким чином допомігши столичній команді перемогти 2:1[6]. 4 жовтня Едерсон забивши свій перший в кар'єрі гол у єврокубках в переможному матчі Ліги Європи проти словенського «Марібора», який став єдиним і переможним у тій грі. За підсумками дебютного сезону у складі «орлів» він виграв Кубок Італії, але у тому турнірі жодної гри не зіграв. Натомість 18 серпня 2013 року він зіграв у матчі за Суперкубок Італії проти «Ювентуса», вийшовши на заміну на 56 хвилині замість Крістіанп Ледесми, але його команда програла з рахунком 0:4[7]. У другому сезоні продовжував регулярно виходити, поки у січні 2014 року не зазнав ще однієї серйозної травми, через яку не грав майже рік.

В результаті 21 липня 2015 року контракт Едерсона з «Лаціо» було достроково розірвано за згодою сторін[8], а наступного дня він підписав угоду з «Фламенго», таким чином повернувшись на батьківщину[9]. Він дебютував у червоно-чорній футболці 12 серпня 2015 року на «Маракані» у матчі проти «Атлетіку Паранаенсі» (3:2), відігравши 65 хвилин[10], а у своїй другій грі за клуб у матчі проти «Палмейраса» він забив 2 голи, відкривши свій лік голів у новій команді. Втім і у цій команді футболіста переслідували травми: так спочатку 27 вересня 2015 року у матчі проти «Васко да Гами» (1:2) Едерсон отримав травму правого коліна, через яку не грав аж до березня 2016 року, а незабаром після відновлення, вже 3 липня 2016 року у грі проти «Корінтіанса» Едерсон отримав травму лівого коліна, через яку вибув на 10 місяців, оскільки бразильцю знову довелось робити операцію[11]. Навіть маючи невеликі шанси зіграти до кінця Ліги Каріока, Едерсон був включений до заявки команди на турнір[12]. В результаті він здобув перший титул у футболці клубу, навіть не виходячи на поле.

10 травня Едерсон нарешті знову повернувся на поле в грі проти «Атлетіку Гоянієнсі» у Кубку Бразилії[13], але і цього разу надовго залишитись в основі не зумів, оскільки вже 25 липня він оголосив, що у нього пухлина яєчка і йому знов доведеться припинити виступи, щоб лікуватися від хвороби[14]. Перемігши хворобу[15], він завершив кар'єру в січні 2020 року у віці 33 років, так і не повернувшись більше на поле[16].

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

2003 року Едерсон зіграв у всіх 6 матчах переможної кампанії юнацької збірної Бразилії до 17 років на юнацькому чемпіонаті світу у Фінляндії та забив 2 голи.

2009 року Едерсон отримав право виступати за збірну Франції, оскільки прожив у країні достатньо років для отримання футбольного громадянства, втім футболіст заявив, що волів би грати виключно за бразильську збірну, оскільки це його мрія[17]. В результаті 2010 року він вперше в своїй кар'єрі у віці 24 років приєднався до національної збірної Бразилії. Новий тренер збірної Мано Менезес викликав його на товариський матч проти Сполучених Штатів, куди поїхала команда у дуже зміненому складі після провалу Бразилії на чемпіонаті світу 2010 року. 10 серпня 2010 року у цьому матчі Едерсон вийшов на поле на 72 хвилині замість Неймара, але лише через три хвилини після виходу він отримав важку травму і був замінений на Карлоса Едуардо[18].

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів

[ред. | ред. код]
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2003-січ. 2004 Бразилія «РС Футбол» C 0 0 - - - - - - ЛГ 46 23 46 23
січ.-черв. 2004 Бразилія «Інтернасьйонал» A 3 0 - - - - - - - - - 3 0
2004-січ. 2005 Бразилія «Жувентуде» A 5 1 - - - - - - - - - 5 1
січ.-черв. 2005 Франція «Ніцца» Л1 5 1 КФ+КЛ 0+0 0+0 - - - - - - 5 1
2005–06 Л1 20 2 КФ+КЛ 0+5 0+1 - - - - - - 25 3
2006–07 Л1 30 6 КФ+КЛ 0+0 0+0 - - - - - - 30 6
2007–08 Л1 36 7 КФ+КЛ 2+2 0+1 - - - - - - 40 8
Усього за «Ніццу» 91 16 9 2 0 0 0 0 100 18
2008–09 Франція «Ліон» Л1 35 5 КФ+КЛ 1+1 0+0 ЛЧ 8 0 - - - 45 5
2009–10 Л1 24 2 КФ+КЛ 2+1 0+0 ЛЧ 10 0 - - - 37 2
2010–11 Л1 8 2 КФ+КЛ 0+0 0+0 ЛЧ 0 0 - - - 8 2
2011–12 Л1 15 2 КФ+КЛ 1+3 0+0 ЛЧ 6 0 - - - 25 2
Усього за «Ліон» 82 11 9 0 24 0 0 0 115 11
2012–13 Італія «Лаціо» A 15 1 КІ 0 0 ЛЄ 8 2 - - - 23 3
2013–14 A 15 1 КІ 1 0 ЛЄ 5 0 СІ 1 0 22 1
2014–15 A 4 1 КІ 1 0 - - - - - - 5 1
Усього за «Лаціо» 34 3 2 0 13 2 1 0 50 5
2015 Бразилія «Фламенго» A 8 3 КБ 2 0 - - - ЛК 0 0 10 3
2016 A 8 1 КБ 4 0 ПАК 0 0 ЛК 9 0 21 1
2017 A 5 0 КБ 2 0 КЛ+ПАК 0+0 0 ЛК 0 0 7 0
Усього за «Фламенго» 21 4 8 0 0 0 9 0 38 4
Усього за кар'єру 236 35 28 2 38 2 54 23 356 62

Статистика виступів за збірну

[ред. | ред. код]
 Статистика матчів і голів за збірну — Бразилія Бразилія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
10-8-2010 Іст-Ратерфорд США США 0 – 2 Бразилія Бразилія товариський матч - Вийшов на заміну на 72-ій хвилині 72' Замінений на 75-ій хвилині 75'
Усього Матчів 1 Голів 0

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Інтернасьйонал»: 2004
«Ліон»: 2011/12
«Лаціо»: 2012/13
«Фламенго»: 2017
Бразилія U-17: 2003

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Ederson, reforço do Fla, teve pouco espaço no Lazio e carrega histórico de lesões. O Globo (pt-BR) . 21 липня 2015. Процитовано 10 серпня 2024.
  2. ↑ The official website for European football. UEFA.com (англ.). Процитовано 10 серпня 2024.
  3. ↑ Lazio confirm Ederson capture - Football Italia. football-italia.net. 2 липня 2012. Процитовано 10 серпня 2024.
  4. ↑ Bouchafra-Hennequin, Ismaël. Brésil : Passeport italien pour Ederson. Le blog d'Ismaël Bouchafra-Hennequin (фр.). Процитовано 10 серпня 2024.
  5. ↑ Chievo-Lazio 1-3: Hernanes Profeta, solito Klose, Petkovic vola - Il Messaggero. ilmessaggero.it. 1 жовтня 2012. Архів оригіналу за 1 жовтня 2012. Процитовано 10 серпня 2024.
  6. ↑ Lazio, Ederson: esordio con gol “Chiamatemi aquila” - Il Messaggero. ilmessaggero.it. 24 жовтня 2012. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 10 серпня 2024.
  7. ↑ Juventus vs. Lazio - 18 agosto 2013 - Soccerway. it.soccerway.com. Процитовано 10 серпня 2024.
  8. ↑ Janeiro, Por Ivan Raupp e Raphael ZarkoRio de (21 липня 2015). Ederson: Lazio anuncia a saída do meia, que fica mais perto do Flamengo. globoesporte.com (pt-br) . Процитовано 10 серпня 2024.
  9. ↑ Janeiro, Por Felippe Costa e Raphael ZarkoRio de (21 липня 2015). Chegou o 10: Flamengo confirma a contratação do meio-campo Ederson. globoesporte.com (pt-br) . Процитовано 10 серпня 2024.
  10. ↑ Janeiro, Por GloboEsporte comRio de (13 серпня 2015). Pacotão do Fla: Emerson ensaboado, Ederson empolga e apoio a Cristóvão. globoesporte.com (pt-br) . Процитовано 10 серпня 2024.
  11. ↑ Perto da volta ao Fla, Ederson emociona a esposa: "Foi a lesão mais dolorosa". ge (pt-br) . 10 травня 2017. Процитовано 10 серпня 2024.
  12. ↑ Kestelman, Por Amanda; Janeiro, Fred Gomes e Raphael ZarkoRio de (9 лютого 2017). Fla inscreve Ederson e surpreende ao incluir Conca na lista final do Carioca. globoesporte.com (pt-br) . Процитовано 10 серпня 2024.
  13. ↑ Ederson volta e dá opção a Zé pelos lados e centralizado, mas pede tempo. ge (pt-br) . 11 травня 2017. Процитовано 10 серпня 2024.
  14. ↑ Ederson, do Flamengo, anuncia que está com tumor no testículo. www.uol.com.br (pt-br) . Процитовано 10 серпня 2024.
  15. ↑ Marzio, Gianluca Di. Ederson come Acerbi e Abidal: l’ex Lazio torna in campo dopo aver sconfitto il tumore. Gianluca Di Marzio (італ.). Процитовано 10 серпня 2024.
  16. ↑ Dores no joelho abreviam carreira de Ederson, ex-Flamengo: "Decidi parar de jogar". ge (pt-br) . 1 січня 2020. Процитовано 10 серпня 2024.
  17. ↑ Ederson veut la Seleçao - Foot - Bleus - L'EQUIPE.FR. lequipe.fr. 18 травня 2009. Архів оригіналу за 15 квітня 2009. Процитовано 10 серпня 2024.
  18. ↑ United States vs. Brazil - 11 August 2010 - Soccerway. int.soccerway.com. Процитовано 10 серпня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Едерсон_Онорато_Кампос&oldid=43541702