Едмонтонська єпархія УГКЦ
Едмонтонська єпархія
| |
Собор св. Йосафата в Едмонтоні | |
| Основна інформація | |
|---|---|
| Країна | .svg){kind=small} Канада
|
| Митрополія | Вінніпезька митрополія |
| Епархіяльне управління | Едмонтон |
| Заснована | 3 листопада 1957 |
| Катедральний храм | Собор св. Йосафата |
| Сан правлячого архієрея | єпископ |
| Сайт | www.edmontoneparchy.com |
| Єпископ | |
| Правлячий архієрей | Давид (Мотюк) |
| з | 25 січня 2007 |
Едмонтонська єпархія (англ. Ukrainian Catholic Eparchy of Edmonton) — єпархія Української греко-католицької церкви, заснована 3 листопада 1957, яка входить до складу Вінніпезької митрополії. З 25 січня 2007 єпарх — Давид Мотюк. Юрисдикція єпархії поширюється на всю провінцію Альберта.
Перший Собор Едмонтонської єпархії відбувся з 30 по 31 березня 2001 в Культурному центрі парохії св. Василія в Едмонтоні: його скликав і очолив єпископ едмонтонський Лаврентій Гуцуляк. Тип собору — єпархіальний. Напередодні Собору єпископ та клір обмірковували зібрання духовенства та представників парафій із ціллю обговорення спільних питань у зв'язку з розвитком керівництва Едмонтонською єпархією в майбутньому. Постановлено, що Єпархіальний Собор Едмонтонської відбудеться в кінці березня у великопосному часі.
У Соборі брали участь 24 членів духовенства та 190 делегатів з парафій для продискутування спільних справ і турбот. Учасники поділилися своїми парафіяльним, родинним та особистим досвідом. Присутні на соборі були владика Михаїл Гринчишин, Марія Войціховська — секретар єпископа Лаврентія, та інші.
На Соборі винесено такі рішення:
- ефективна катехизація дітей у навчанні основ віри;
- формування бачення молодого покоління Церкви, готової на відповідь викликам сучасного світу в моральних та родинних площинах: у медичній етиці, у проблемах шлюбів та розлучень, особистих стосунків, зловживання наркотиками;
- велике бажання поглибити знання про рідну Церкву: її історію, літургію, богослов'я, духовність, традиції, закони та правопорядок;
- бажання краще пізнати віру й традиції, рівнозначних кращому пізнанню самих себе.
Учасники Собору виявили бажання стати активнішими у повсякденному житті, як на парафіяльному, так і на єпархіальному рівнях. Висловлено велику турботу про священиків, дияконів та сестер, які обслуговують вірних, включно з їх успішністю в царині покликань. Церковний спів також уважався важливою справою: особливо необхідність вишколу дяків та покращення хорового й загальнопарафіяльного співу.
Соборі зосередився на чотирьох основних проблемах: розлучення і руйнування сім'ї, аборт, алкоголізм та хабарництво. Згадані негативні явища притаманні не лише Україні: папські документи надають важливі духовні настанови щодо цих питань в останньому апостольському листі «На початку нового тисячоліття». Запропоновано теми для обговорення делегатами Едмонтонського Собору: святість, молитва, недільна Євхаристія, Тайна Покаяння, першість Благодаті, служіння й проповідування Божого Слова.
Прямий наслідок Собору — перший крок у єднанні: пожвавлено діалог з іншими на духовні теми, а також стосовно парафіяльних тем поза духовністю; дав краще розуміння віри та візантійського обряду.
- Давид Мотюк (2007–)
- Лаврентій Гуцуляк (1996—2006)
- Мирон Дацюк (1991—1996)
- Дмитро Грещук (1986—1990)
- Ніл Саварин (1956—1986)
- ↑ Блажейовський Д. Ієрархія Київської церкви (861-1996). – Львів : Каменяр, 1996. – С. 350–351.
- Офіційний сайт єпархії [Архівовано 11 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Інформація про Єпархію на Giga-Catholic [Архівовано 19 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Інформація про Єпархію на Catholic Hierarchy [Архівовано 27 квітня 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ Українські греко-католики мають також вікаріат у Румунії, громади у Литві (Вільнюс), Латвії (Рига, Даугавпілс та Резекне), Естонії (Таллінн), Молдові (Кишинів), Австрії, Параґваї, Венесуелі, Португалії, Іспанії, Греції, Швейцарії, Бельгії, Казахстані, Об’єднаних Арабських Еміратах, Південно-Африканській Республіці (Кейптаун) та Росії.