Едмонія Льюїс
Едмонія Льюїс | |
---|---|
Ім'я при народженні | англ. Mary Edmonia Lewis |
Псевдо | Wildfire[1] |
Народилася | 4 липня 1844[3][2] Greenbush[d], Ренсселер, Нью-Йорк, США[2] |
Померла | 17 вересня 1907[2][3][4] (63 роки) Гаммерсміт, Гаммерсміт і Фулем, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство[5] |
Поховання | St Mary's Catholic Cemetery, Kensal Greend |
Країна | США |
Національність | афроамериканці[6][7][…] і Оджибва[9] |
Місце проживання | США Італія |
Діяльність | скульпторка, мисткиня |
Галузь | скульптура |
Alma mater | Oberlin Colleged[6] і Oberlin Academyd |
Вчителі | Edward Augustus Brackettd[6] |
Знання мов | англійська[10] |
Жанр | портрет[6] |
Magnum opus | Hiawatha and Minnehahad і The Death of Cleopatrad |
Сайт | edmonialewis.com |
Мері Едмонія Льюїс (англ. Mary Edmonia Lewis; (4 липня 1845, Олбані, штат Нью-Йорк — 17 вересня 1907) — американська скульпторка афро-індіанського походження.
Народилася в місті Олбані, штат Нью-Йорк. Батько — гаїтянин африканського походження, мати — з індіанського племені чіппева. Батьки померли, коли вона була дитиною, у момент їх смерті її точний вік не був відомий. Едмонія разом зі старшим братом жили в сім'ї родичів матері в Ніагара-Фоллс. Через три роки брат запропонував їй відмовитися від роботи вдома і вступити до школи.
Навчалася в підготовчому Оберлін-коледжі в Огайо — одному з перших навчальних закладів США, куди приймали жінок різних рас. Саме там Едмонія зацікавилася скульптурою і почала свою кар'єру в мистецтві[11].
Під час зимового семестру 1862 році, всього через кілька тижнів після початку Громадянської війни в США, Едмонія поїхала кататися на санях з двома подругами по коледжу, Марією Майлз і Христиною Еннес. Потім вона запросила їх додому на випивку. Незабаром після цього Майлз і Еннес серйозно захворіли. Лікарі прийшли до висновку, що до них в організм потрапила якась отрута, і навіть не були впевнені в тому, що вони виживуть. Через кілька днів подруги пішли на поправку, тому влада не стала вживати ніяких заходів.
Проте, розсерджені містяни підстерегли Едмонію Льюїс вночі і серйозно її побили[12]. Відповідальних за побиття не знайшли[13]. Напад викликав суспільний резонанс, і поліція заарештувала Льюїс за звинуваченням в отруєнні подруг. Від імені коледжу на процесі її захищав випускник коледжу, єдиний юрист-афроамериканець в Оберліні, Джон Мерсер Ленгстон[en]. Хоча більшість свідків дали свідчення проти Льюїс, а сама Льюїс відмовилася від свідчень, Ленгстону вдалося переконати суд в її невинності.
Після закінчення коледжу Льюїс переїхала до Бостона, де продовжувала займатися скульпторською діяльністю. Вона навчалася у відомого скульптора Едварда Брекета[en]. Працюючи у Брекета, Льюїс познайомилася з полковником Робертом Ґулдом Шоу, героєм Громадянської війни в США, і створила його скульптуру.
Для продовження навчання і практики вона 1865 року переїхала до Рима[11]. У Римі Льюїс спеціалізувалася на виготовленні бюстів, відкрила власну майстерню і здобула популярність: в Італії її екзотична зовнішність викликала прямо протилежну реакцію, ніж та, з якою вона стикалася в США. Завдяки навчанню в Римі вона розвинула свою техніку в стилі неокласицизму. Наприклад, вона зображала героїв своїх скульптур не в сучасному одязі, а в давніх тогах або драпіровці[14].
Через деякий час вона повернулася в США, де продовжила скульпторську роботу. Її твори продавалися за великі гроші. 1873 року в газеті New Orleans Picayune з'явилася стаття з твердженням, що «Едмонія Льюїс незаконно привласнила 50 000 доларів, отриманих як завдаток за майбутню роботу». Зі зростанням популярності її студія стала приваблювати туристів[15]. Серед тих, чиї бюсти вона створила в той період, були поет Генрі Лонгфелло, аболіціоніст Джон Браун, політик Чарлз Самнер[en], президент Авраам Лінкольн, письменник Венделл Філліпс. Створену нею скульптуру Лонгфелло поміщено в бібліотеці Гарвардського університету[11].
Крім бюстів, Льюїс створила низку відомих постатей-скульптур, серед яких «Агар у пустелі» (1866), «Гаявата» (1865), «Шлюб Гаявати» (1865), «Від'їзд Гаявати» (1867), «Мадонна з немовлям» (1867), «Смерть Клеопатри» (1867).
Її скульптура «Вічно вільні» (англ. Forever Free) — одна з найвідоміших робіт в американській скульптурі. Вона зображує пару афроамериканців, які розривають ланцюги[11].
Льюїс брала участь у кількох виставках, які створили їй славу — в Чикаго (1870), Римі (1871), Філадельфії (1876) — на останній премію, нарівні з нею, отримав ще один афроамериканець, Річард Банністер[11].
Наприкінці 1880-х років жанр неокласицизму став потроху втрачати популярність, і разом з тим почала втрачати популярність і сама Льюїс. Останні роки життя погано вивчені, спірним є навіть рік її смерті (найчастіше вважалося, що вона померла 1890 року)[11]. Недавні дослідження показали, що вона до самої своєї смерті жила в Лондоні і померла 1907 року. Льюїс ніколи не виходила заміж і, наскільки відомо, дітей не мала[16].
- Гаявата (Hiawatha), 1868
- Бюст Авраама Лінкольна (Bust of Abraham Lincoln), 1870
- Пробуджена (Awake), 1872
- Агар (Hagar), 1875
- Вічно вільні (Forever Free), 1867
- Полковник Роберт Ґулд Шоу (Colonel Robert Gould Shaw), 1864
- Міннегага (Minnehaha), 1868
- Генрі Вордсворт Лонгфелло (Henry Wordsworth Longfellow), 1868
- Старий виробник стріл і його дочка (The Old Arrow-Maker and His Daughter), 1866
- Смерть Клеопатри (Death of Cleopatra), 1876
- Наречена Весни з вуаллю (Veiled Bride of Spring), 1878
- Collins, Lisa G. «Female Body in Art.» The Art of History. New Jersey: Rutgers UP, 2002.
- Katz, William L., and Paula A. Franklin. «Edmonia Lewis: Sculptor.» Proudly Red and Black. New York: Maxwell Macmillan, 1993.
- Lewis, Samella. «The Diverse Quests for Professional Statues.» African American Art and Artists. Berkeley: University of California P, 2003.
- Perry, Regenia A. «Edmonia Lewis.» Free Within Ourselves. Washington D.C.: National Museum of American Art, 1992.
- Plowden, Martha W. «Edmonia Lewis-Sculptor.» Famous Firsts of Black Women. Gretna: Pelican Company, 1994.
- Tufts, Eleanor. «The Nineteenth Century.» Our Hidden Heritage. New York: Paddington P, 1974.
- Woods, Naurice F. «Mary Edmonia Lewis.» Insuperable Obstacles. Cincinnati: Union Institute Graduate School, 1993.
- ↑ AWARE — 2014.
- ↑ а б в г Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в FemBio database
- ↑ а б Jones A. BlackPast.org — 2008.
- ↑ http://www.artfixdaily.com/blogs/post/51-sculptors-death-unearthed-edmonia-lewis-died-in-london-in-1907
- ↑ а б в г Smithsonian American Art Museum person/institution ID
- ↑ Smith J. C. Notable Black American Women
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва
- ↑ https://beta.prx.org/stories/301903
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ а б в г д е «Edmonia Lewis-Sculptor.» Famous Firsts of Black Women. Gretna: Pelican Company, 1994.
- ↑ «Edmonia Lewis: Sculptor.» Proudly Red and Black. New York: Maxwell Macmillan, 1993.
- ↑ «Mary Edmonia Lewis.» Insuperable Obstacles. Cincinnati: Union Institute Graduate School, 1993
- ↑ «The Diverse Quests for Professional Statues.» African American Art and Artists. Berkeley: University of California P, 2003.
- ↑ «The Nineteenth Century.» Our Hidden Heritage. New York: Paddington P, 1974.
- ↑ «Edmonia Lewis.» Free Within Ourselves. Washington D.C.: National Museum of American Art, 1992.
- Едмонія Льюїс [Архівовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.] на www.edmonialewis.com
- Життєпис Едмонії Льюїс на www.lkwdpl.org
- Edmonia Lewis, African American and Native American Sculptor на www.womenshistory.about.com
- The Object at Hand стаття зі Smithsonian Magazine про «Death of Cleopatra»