Перейти до вмісту

Една Фербер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Една Фербер
Народилася15 серпня 1885(1885-08-15)[3][5][…]
Каламазу, Мічиган, США[7]
Померла16 квітня 1968(1968-04-16)[1][2][…] (82 роки) або 1968[4]
·злоякісна пухлина
Країна США[8]
Місце проживанняЕпплтон
Каламазу
Нью-Йорк[9]
Діяльністьдраматургиня, письменниця-романістка, письменниця, сценаристка, журналістка, поетеса
Alma materУніверситет Лоренсаd
Знання мованглійська[2][10]
ЧленствоAlgonquin Round Tabled[9] і Американська академія мистецтв та літератури
Жанрпоезія
Magnum opusPersonality Plusd[11], Our Mrs. McChesneyd, So Bigd[12], Show Boatd, Cimarron[d][13], American Beautyd[14], Saratoga Trunkd[15] і Come and Get Itd[16]
РодичіJanet Foxd
Нагороди

Зала слави жінок Мічигануd (2009)

Пулітцерівська премія за новелу[d] (1925)

Distinguished Americans seriesd (2002)

IMDbID 0272209

Една Фербер (англ. Edna Ferber; 15 серпня 1885, Каламазу, Мічиган, США — 16 квітня 1968, Нью-Йорк, США) — американська письменниця, авторка оповідань і драм.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Една Фербер народилась 15 серпня 1885 року в Каламазу, штат Мічиган, у родині єврейського комірника угорського походження Якоба Чарльза Фербера та його дружини Джулії (Нойманн) Фербер. Фербери переїхали до Каламазу з Чикаго, щоб відкрити магазин галантереї, і її старша сестра Фанні народилася там трьома роками раніше. Батько Фербера не був успішним у бізнесі і в дитинстві сім'я Фербера часто переїжджала.

З Каламазу вони на рік повернулися до Чикаго, а потім переїхали до штату Айова, де вони проживали з 1890 по 1897 роки. В Оттумві родина зіштовхнулася з жорстоким антисемітизмом, дорослі чоловіки словесно ображали, глузували, коли вона приносила обід своєму батькові.

Протягом цього часу батько Фербер почав втрачати зір, що спричинило потребу в дорогому та зрештою безуспішному лікуванні.

У 12 років Фербер разом із сім'єю переїхала в Еплтон, де вона закінчила середню школу, а згодом ненадовго відвідувала Університет Лоуренса.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Після закінчення школи Фербер планувала вивчати красномовне мистецтво з бажанням стати акторкою, але її родина не могла дозволити собі відправити її до коледжу.

Вона влаштувалася репортером. На початку 1909 року Фербер перенесла напад анемії та вона повернулась до Еплтона, щоб відновитися.

Поки Фербер видужувала, вона почала писати й продавати оповідання різним журналам, а в 1911 році опублікувала свій перший роман «Доун О'Хара, дівчина, яка сміялася». У 1912 році збірка її оповідань була опублікована.

У 1925 році отримала Пулітцерівську премію за свою книгу «Такий великий (роман)». Спочатку Фербер вважала, що в її чернетці того, що стане «Таким великим», бракує сюжету, прославляється невдача та є тонка тема, яку можна легко не помітити. Коли вона надіслала книгу своєму звичайному видавцеві, вона була здивована, дізнавшись, що роман йому дуже сподобався. Це знайшло відображення в кількох сотнях тисяч примірників роману, проданих публіці.[17]

Характеристика робіт

[ред. | ред. код]

У романах Фербер, як правило, були сильні протагоністи-жінки разом із багатою та різноманітною колекцією другорядних персонажів. Зазвичай вона виділяла принаймні одного сильного другорядного персонажа, який стикався з дискримінацією, етнічною чи іншою.[18]

Роботи Фербер часто стосувалися невеликих частин американської культури, а іноді відбувалися в екзотичних місцях, які вона відвідувала, але не була з ними близько знайома, наприклад Техас або Аляска. Таким чином вона допомогла висвітлити різноманітність американської культури для тих, хто не мав можливості її відчути. Дія деяких романів відбувається в місцях, які вона не відвідувала.[19]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Фербер ніколи не була одружена, не мала дітей і, як відомо, не вступала в роман або сексуальні стосунки.[20]

У своєму ранньому романі «Світанок О'Хара» тітка головної героїні навіть зауважує: «Бути старою дівою було дуже схоже на смерть через утоплення — справді чудове відчуття, коли ти перестав боротися». Фербер справді по-материнськи цікавилася кар'єрою своєї племінниці Джанет Фокс, актриси, яка грала в оригінальних бродвейських акторських складах п'єс Фербер "Вечеря о восьмій" (1932) і «Двері сцени» (1936).

Фербер була відома своєю відвертістю та кмітливістю. Одного разу вона повела інших гостей-євреїв, покинувши домашню вечірку, дізнавшись, що господар був антисемітом.

Важливість єврейської ідентичності

[ред. | ред. код]

Починаючи з 1922 року, Фербер почала відвідувати Європу один або два рази на рік протягом тринадцяти чи чотирнадцяти років. Протягом цього часу, на відміну від більшості американців, вона стала стурбована зростанням нацистської партії та поширенням антисемітських упереджень, з якими вона зіткнулася в дитинстві. Вона прокоментувала цей вислів: «Було страшно бачити, як континент — цивілізація — розвалюється на очах. Це був швидкий і, здавалося б, неминучий процес, на який ніхто не звертав особливої ​​уваги». Її страхи значною мірою вплинули на її роботи, в яких часто фігурували теми расової та культурної дискримінації.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118683284 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в Internet Broadway Database — 2000.
  4. ↑ а б Library of the World's Best Literature / за ред. Ч. Д. Уорнер — 1897.
  5. ↑ Discogs — 2000.
  6. ↑ Filmportal.de — 2005.
  7. ↑ Encyclopædia Britannica
  8. ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2012.
  9. ↑ а б Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 365.
  10. ↑ CONOR.Sl
  11. ↑ Swartz A. Open Library — 2007.
  12. ↑ Swartz A. Open Library — 2007.
  13. ↑ Swartz A. Open Library — 2007.
  14. ↑ Swartz A. Open Library — 2007.
  15. ↑ Swartz A. Open Library — 2007.
  16. ↑ Swartz A. Open Library — 2007.
  17. ↑ Smyth, J. E. (2010). Edna Ferber's Hollywood: American fictions of gender, race, and history (вид. 1st). Austin: University of Texas Press. с. 66, 191—228. ISBN 9780292719842. OCLC 318870278.
  18. ↑ Halley, Catherine (18 січня 2023). [https ://daily.jstor.org/edna-ferber-revisited/ Edna Ferber Revisited]. JSTOR Daily (амер.). Процитовано 20 січня 2023.
  19. ↑ «Фербер, Една (1887—1968)». Сучасна американська література, 5-е вид., том. 1, St. James Press, 1999, стор. 354—356. Електронні книги Гейла. (необхідна підписка) Доступ 20 січня 2023 р.
  20. ↑ Ходять чутки, що Фербер була лесбійкою в кількох незадокументованих джерелах. Професор Джон Ансворт робить непідтверджену заяву в Джона Сазерленда (2007) «Бестселери: дуже короткий вступ» Oxford University Press: 53. Хеггерті та Циммерман натякають, що вона була геєм через її візити до Провінстаун на початку 20-го століття. століття (Хаґерті та Циммерман (2000), «Історії та культури лесбійок: енциклопедія», Тейлор та Френсіс, стор. 610). Портер (Портер, Дарвін (2004) Катерина Велика, Blood Moon Productions, Ltd, стор. 204) мимохідь коментує, що Фербер була лесбійкою, але не надає жодної підтримки. Берроу (Burrough, Brian (2010) The Big Rich: The Rise and Fall of the Greatest Texas Oil Fortunes, Penguin) також мимохідь зауважує, що Фербер була геєм, посилаючись на біографію, написану Джулі Голдсміт Гілберт (велика племінниця Фербер, див. бібліографію). Однак Гілберт не згадує про лесбійські стосунки.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Една_Фербер&oldid=44152601