Едуард Чорний Принц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Едуард Чорний принц)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едуард Чорний Принц
англ. Edward, the Black Prince
Народився15 червня 1330
Woodstock Palaced, Вудсток, Західний Оксфордширd, Оксфордшир, Англія
Помер8 червня 1376 (45 років)
Вестмінстерський палац, Вестмінстер, Великий Лондон, Лондон[d], Англія[1]
·дизентерія
ПохованняКентерберійський собор
Країна Королівство Англія[2]
Діяльністьвійськовослужбовець, політик
УчасникСтолітня війна[2], Castilian Civil Ward і Битва при Кресі
Титулграф Честер, герцог Корнвольський, Принц Уельський і duke of Aquitained
Військове званнялицар
РідАнжуйська династія
БатькоЕдвард III[3][2]
МатиФіліппа де Авен[3]
Брати, сестриJoan of Englandd, Мері Плантагенет, Margaret, Countess of Pembroked, Isabella de Coucyd, Джон Гентський[3], Едмунд Ленглійський[3], Lionel of Antwerp, 1st Duke of Clarenced[3] і Томас Вудстокd[3]
У шлюбі зЖанна Кентськаd[3]
ДітиРічард II[3], Roger Clarendond[4], Sir John Soundersd[4], John de Galeisd[4], Edward of Englandd[4] і Edward of Angoulêmed[4]
Нагороди
орден Підв'язки Лицар-бакалавр

Едуард, принц Уельський (також відомий як Едуард Чорний Принц; 15 червня 1330 — 8 червня 1376) — старший син короля Едуарда ІІІ Плантагенета; полководець Столітньої війни, першим в англійському королівстві отримав титул престолонаслідника «герцог Корнуольський» (англ. Duke of Cornwall). Прізвисько «Чорний принц» отримав за колір своїх обладунків.

Біографія

[ред. | ред. код]
Місце поховання Чорного Принца. Кентерберійський собор

Головний англійський воєначальник, який очолив ряд військових походів у Францію в період Столітньої війни. Розбив французьке військо, яке чисельно перевищувало його військо в битві під Пуатьє (1356) і узяв у полон французького короля Іоанна II Доброго.

Останніми роками життя тяжко хворів від численних ран, крім того, під час іспанської кампанії Едуард заразився на тяжку інфекційну хворобу — амебіаз[5], тому помер від неї за рік до смерті батька. Англійську корону успадкував син Чорного принца Річард II. Окрім Річарда Чорний принц мав ще четверо дітей, проте всі вони померли в дитинстві. Дружиною Чорного принца була його двоюрідна тітка Джоана, графиня Кентська (1328—1385), дочка графа Едмунда Кентського (1301—1330), єдинородного брата короля Едуарда II і дядька Едуарда III. Графа Кентського було страчено за наказом Роджера Мортімера, який фактично узурпував владу під час регентства за часів молодого короля Едуарда ІІІ.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.ranker.com/list/famous-people-buried-in-canterbury-cathedral/reference
  2. ↑ а б в П. К—ий Эдуард // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1904. — Т. XL. — С. 182.
  3. ↑ а б в г д е ж и Kindred Britain
  4. ↑ а б в г д Lundy D. R. The Peerage
  5. ↑ Тоді використовували термін дизентерія

Література

[ред. | ред. код]

(англ.)

  • Barber, Richard (1978). Edward, Prince of Wales and Aquitaine: a biography of the Black Prince. London: Allen Lane. ISBN 0-7139-0861-0. (англ.)
  • Green, David (2001). The Black Prince. Stoud: Tempus. ISBN 0752419897. (англ.)
  • Green, David (2009). «Masculinity and medicine: Thomas Walsingham and the death of the Black Prince». Journal of Medieval History 35: 34–51. (англ.)
Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю).
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Едуард_Чорний_Принц&oldid=42191576