Едуар Колонн
| Едуар Колонн | |
|---|---|
| фр. Édouard Colonne | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Judas Colonne |
| Народився | 23 липня 1838[4][2][…] Бордо[4][5][6] |
| Помер | 28 березня 1910[1][2][…] (71 рік) Париж, Франція[5][6] |
| Поховання | Пер-Лашез і Grave of Colonned |
| Країна | .svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | диригент, концертмейстер, скрипаль |
| Alma mater | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю і Conservatoire de Bordeaux Jacques Thibaudd |
| Вчителі | Нарсіс Жирар |
| Знання мов | французька[7] |
| У шлюбі з | Irma Marié de l'Isled[8] і Eugénie Vergind |
| Автограф |  |
| Нагороди |  |
| IMDb | ID 3031536 |
Едуар Колонн (фр. Édouard Judas Colonne; 23 липня 1838, Бордо — 28 березня 1910, Париж) — французький диригент і скрипаль.
Потомствений музикант, Колон вступив в Паризьку консерваторію в 1856 р. по класах скрипки та композиції. Але вже в 1858 р. він був запрошений першою скрипкою в оркестр паризької Гранд Опера. Незабаром Колон також зайняв місце другої скрипки у Квартеті Ламурьо — його перша скрипка Шарль Ламурьо на довгі роки став помітним суперником Колона, особливо коли обидва, Колон і Ламуре, заснували свої оркестри.
У березні 1873 році світовою прем'єрою ораторії Сезара Франка «Спокута» Колон відкрив в Паризському театрі «Одеон» перший сезон своїх недільних концертів. У листопаді того ж року Колон заснував для проведення цих концертів свій власний оркестр. Концерти Колона пропагували, насамперед, новітню французьку музику: Массне, Лало, Бізе, Берліоза , Равеля та інших. Колон цікавився і російською музикою, кілька разів гастролював у Петербурзі, в тому числі з французької оперою, яка давала вистави в Малому театрі в 1894 році. У 1892 році Колон був запрошений очолити оркестр Гранд Опера, проте керував ним тільки один сезон, а потім знову зосередив всю увагу на власному оркестрі.
Колон вважається одним з найбільших французьких диригентів XIX століття. Він залишив по собі славу жорсткого, майже тиранічного керівника оркестру.
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #116645091 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б Г. Риман Колонн // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 651.
- ↑ а б Колонн Эдуар // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ http://www.musimem.com/galli-marie.htm