Езельський повіт
| Езельський повіт | ||||
 | ||||
 | ||||
| Губернія | Ліфляндська | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Аренсбург | |||
| Створений | 1745 | |||
| Скасований | 1920 | |||
| Площа | 2515,5 верст² | |||
| Населення | 60 263 осіб (1897) | |||
Езельський повіт, також Аренсбурзький повіт (ест. Kuressaare kreis, рос. Эзельский уезд) — адміністративна одиниця Ліфляндської губернії Російської імперії, згодом Естонії, що існувала у 1745—1920 роках. Повітове місто — Аренсбург (нині — Курессааре). Розташовувався в межах острова Езель (від 1918 року — Сааремаа).
Повіт створений 1745 року в складі Ризької губернії. 1783 року увійшов до складу Ризького намісництва. 1796 року, після його поділу, увійшов до складу Ліфляндської губернії. 1920 року територія повіту увійшла до складу незалежної Естонії.
За Всеросійським переписом населення 1897 року, в Езельському повіті проживали 60 263 особи, у повітовому Аренсбурзі — 4603 особи[1]. Національний склад повіту на 1897 рік[2]:
- естонці — 57 537 (95,5 %);
- німці — 1573 (2,6 %);
- росіяни — 531 (0,9 %);
- шведи — 260 (0,4 %);
- українці — 212 (0,35 %).
На 1913 рік у повіті було 18 волостей[3]:
- Аброкська,
- Велико-Кармельська,
- Велико-Моонська,
- Гелламська,
- Кергельська,
- Кількондська,
- Когульська,
- Лайзська,
- Лайм'яльська,
- Ліммадська,
- Лонаська,
- Мазікська,
- Мустельська,
- Перзамаська,
- Піхтласка,
- Руноська,
- Торкенська,
- Усмойзська.
- ↑ Наличное население в губерниях, уездах, городах. web.archive.org. 30 вересня 2022. Архів оригіналу за 9 квітня 2015. Процитовано 5 березня 2023.
- ↑ Распределение населения по родному языку. web.archive.org. 6 липня 2022. Архів оригіналу за 6 липня 2022. Процитовано 5 березня 2023.
- ↑ Волостныя, станичныя, сельския... web.archive.org. 16 червня 2017. Архів оригіналу за 16 червня 2017. Процитовано 5 березня 2023.
- Эзельский уезд / Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Справочная книга по судебно-мировым округам Лифляндской, Курляндской и Эстляндской губерний. Рига, 1899.
- Hupel, August Wilhelm (1782). Topographische Nachrichten von Lief- und Ehstland. Dritter und lelzter Band. Riga: zu finden bey Johann Friedrich Hartknoch. с. 525—580.
- Bienenstamm, H. von (1826). Geographischer Abriß der drei deutschen Ostsee-Provinzen Rußlands, oder der Gouvernemens Ehst-, Liv- und Kurland. Riga: Deubner. с. lk. 95–117.
- Bornhaupt, Christian (1855). Entwurf einer geographisch-statistisch-historischen Beschreibung Liv-, Ehst- und Kurlands, nebst einer Wandkarte. Riga: W.F. Häcker. с. 101.
