Перейти до вмісту

Ез-Зарка

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ез-Зарка
الزرقاء
Центр Ез-Зарки
Центр Ез-Зарки
Центр Ез-Зарки
Ез-Зарка
Ез-Зарка
Ез-Зарка
Основні дані
32°05′ пн. ш. 36°06′ сх. д. / 32.083° пн. ш. 36.100° сх. д. / 32.083; 36.100
Країна Йорданія Йорданія
Регіон Провінція Ез-Зарка
Столиця для Провінція Ез-Зарка (мухафаза Йорданії)
Засновано 1920
Площа 60 км²
Населення 635 160 (2015)[1]
· густота 8,000 осіб/км²
Висота НРМ 568  м
Міста-побратими Оран, Сфакс
Телефонний код +(962)5
Часовий пояс UTC+2
GeoNames 250090
OSM 2925597 ·R (Провінція Ез-Зарка)
Міська влада
Мер міста Мухаммед Аль-Гвері
Вебсайт zm.gov.jo/ar
Мапа
Мапа


CMNS: Ез-Зарка у Вікісховищі

Ез-Зарка[2][3], або просто Зарка (араб. الزرقاء) — місто в Йорданії, адміністративний центр провінції Ез-Зарка. Є другим за населенням містом країни. З арабської назва міста перекладається як «синя».

Географія

[ред. | ред. код]

Місто розташоване в 20 км на північний схід від Амману, на річці Ез-Зарка, на висоті 568 м над рівнем моря. Клімат в Ез-Зарці пустельний, набагато сухіший, ніж в сусідньому Аммані.

Історія

[ред. | ред. код]

Місто Ез-Зарка було засноване чеченцями в 1902 році, які змушені були покинути свою батьківщину в результаті воєн між Російською і Османською імперіями.

З часом в Зарці побудували станцію Хіджазької залізниці. Вокзал перетворив Ез-Зарку у важливий транспортний центр. 10 квітня 1905 Османський губернатор видав указ, який дозволив чеченським іммігрантам володіти землями, на яких вони оселилися, у зв'язку з цим швидко зросла кількість населення. Міграція населення до Ез-Зарки поступово посилювалася з 1940-х років. Більше 50 % населення міста біженці з Західного берега річки Йордан, які переселились сюди під час Шестиденної війни.

Після формування Трансйорданських прикордонних військ в 1926 році, британською армією у місті були побудовані військові бази, згодом місто стало відомим як «військовоме місто». В Ез-Зарці була штаб-квартира Йорданського Арабського легіону.

Населення

[ред. | ред. код]

За даними станом на 2007 рік населення Ез-Зарки становить 494 655 осіб, що робить її другим за величиною містом в країні після Аммана. Населення міської агломерації за даними станом на 2010 рік налічує близько 700 000 осіб, що робить її найбільшою агломерацією Йорданії (після Амману і Ірбіда). Близько 98 % населення міста мусульмани, є також християнська діаспора.

Райони муніципалітету Великої Зарки

[ред. | ред. код]

Місто Ез-Зарка ділиться на п'ять районів, які всі разом мають площу близько 60 м² і ще два райони в радіусі впливу міста.

Район Площа (км²)
1 Центр міста 2.96
2 Аль-Саура Аль-Арабія 11.3
3 Ewajan 12.2
4 Zawahreh) 16
5 Нова Зарка 17
6 Спорткомплекс 3.5
7 Зарка Сіті Ґарденс 19

Економіка

[ред. | ред. код]
Торгово-промислова палата в Зарці.

Ез-Зарка — промисловий центр Йорданії, у якому розташовано понад 50 % йорданських підприємств. Зростання промисловості в місті є результатом низьких цін на нерухомість і близькості до столиці Йорданії Аммана.

В Зарці розташовано декілька об'єктів, які життєво важливі для економіки Йорданії, зокрема єдиний в Йорданії нафтопереробний завод. Згідно з даними Торгово-промислової палати міста Ез-Зарки, 10 % від загального обсягу експорту Йорданії в 2011 році вийшло з мухафази Ез-Зарка, на суму більш 512 млн. доларів США.

Транспорт

[ред. | ред. код]
Залізнична станція Ез-Зарка, Хіджазька залізниця.
Шосе Амман — Ез-Зарка.

Через Ез-Зарку проходить Хіджазька залізниця, яка з'єднує місто з Амманом в південному напрямку і Сирією в північному. Нова залізнична гілка до Аммана на даний час у стадії будівництва.

Ез-Зарка лежить на міжнародній автомагістралі, що з'єднує Саудівську Аравію з Сирією, і на міжнародному шосе АмманБагдад.

Освіта

[ред. | ред. код]
Інженерний факультет Університету Ез-Зарки.

У Зарці є три університети, найбільший з яких Хашимітський університет. Два інших: Аль-Балка і Університет Ез-Зарки.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. City Population, Jordan
  2. Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
  3. Йорданія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.