Перейти до вмісту

Ейлмер Бурк Ламберт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ейлмер Бурк Ламберт
англ. Aylmer Bourke Lambert
Народився2 лютого 1761(1761-02-02)
Бат
Помер10 січня 1842(1842-01-10) (80 років)
Kew Greend, Річмонд-на-Темзі, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство
КраїнаВелика Британія Велика Британія
Діяльністьботанік
Alma materNewcome's Schoold
Галузьботаніка
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Леопольдина
Лондонське Ліннеївське товариство
Нагороди

член Лондонського королівського товариства

Член Ліннеївського товариства[d]

Pinus halepensis
ілюстрація з
'Description of the Genus Pinus'

Ейлмер Бурк Ламберт (англ. Aylmer Bourke Lambert; 2 лютого 176110 січня 1842) — британський ботанік, один з перших членів Лондонського Ліннеївського товариства.

Молоді роки

[ред. | ред. код]

Ейлмер Бурк Ламберт народився у Бат 2 лютого 1761 року, син Едмунда Ламберта та Бріджит Бурк, яка була донькою 8-го віконта Майо. Мати Ламберта померла у 1773 році, у тому ж році, коли він пішов до школи, і через її родину він успадкував маєтки на Ямайці та у Ірландії.[2] Ламберт навчався у школі для синів джентельменів у Хакні[2] та згодом у Оксфордському університеті протягом трьох років.

Праці

[ред. | ред. код]

Найвідоміша його наукова праця Опис роду Сосна ((англ.)), видана декількома частинами протягом 1803–1824 років, розкішно ілюстроване видання у форматі in folio, містило опис всіх відомих на той час видів роду хвойні. Друге видання, також in folio, видано в 1828-1837 роках у двох томах - дуже дорога та рідкісна книга, видана тільки у 25 екземплярах. Третє видання вийшло у 1832 році у меншому книжковому форматі in octavo.

Багато нових видів, відкриті Девідом Дугласом та іншими ботаніками-мандрівниками, були вперше описані в книгах Ламберта. Правда, деякі з них фактично були описані іншими ботаніками, що співпрацювали із Ламбертом (наприклад Девідом Доном), які включили свої описи в роботи Ламберта (наприклад, Секвоя (Sequoia sempervirens) (D.Don) Endl.)

Гербарій

[ред. | ред. код]

Ламберт мав чудовий гербарій, частина якого придбав у Форстера та Арчибальда Мензиса та інших ботаніків.[3]

Колекція Ламберта, яка нараховувала близько 50000 зразків рослин,[2] була продана з аукціону після його смерті у кількості 317 лотів, і ці зразки можна знайти у ботанічних колекціях всього світу.[2]

Ліннеївське товариство

[ред. | ред. код]

Ламберт був одним із членів-засновників Лондонського Ліннеївського товариства у 1788 році.[4] У 1796 році Ламберт був призначений Джеймсом Едвардом Смітом одним з чотирьох віце-президентів Ліннеївського товариства. Він займав цю посаду до своєї смерті у 1842 році.[2]

Лондонське королівське товариство

[ред. | ред. код]

У 1791 році Ламберт був обраний до Лондонського королівського товариства, і Джозеф Бенкс зробив його членом Ради у 1810 році.[5]

Почесті

[ред. | ред. код]

Іменем Ламберта названо рід рослин Ламбертія, або Ламберція (Lambertia) Sm., А також один з видів сосен - Сосна Ламберта (Pinus lambertiana ) Douglas.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. IPNI,  Lamb.
  2. а б в г д Miller, Hortense (August 1970). The Herbarium of Aylmer Bourke Lambert: Notes on Its Acquisition, Dispersal, and Present Whereabouts. Taxon. 19 (4): 489—553. doi:10.2307/1218947. Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 17 грудня 2013.
  3. Jeffers, Robert H. (1960). Richard Pulteney, M.D., F.R.S. (1730-1801), and His Correspondents. Proceedings of the Linnean Society of London. Blackwell Publishing Ltd. 171 (1). doi:10.1111/j.1095-8312.1960.tb01195.x. {{cite journal}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  4. Boulger, George Symonds (1885), Lambert, Aylmer Bourke, Dictionary of national biography, London: Smith, Elder, с. 6—7, процитовано 17 December 2013
  5. Aylmer Bourke Lambert. Rare books from the MGB Library. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 17 грудня 2013.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Renkema, H. W. & Ardagh, J. (1930). Aylmer Bourke Lambert and his 'Description of the Genus Pinus'. Journal of the Linnean Society of London — Botany 48: 439—466.