Економіка Татарстану
Економіка Татарстану — 8-ма економіка серед суб'єктів Російської Федерації за обсягом валового регіонального продукту (2017 р.)[1]. Обсяг валового регіонального продукту Татарстану в 2017 році склав 2 114,2 млрд рублів.
За даними Росстату на 2009 рік основна частка ВРП регіону становить видобуток корисних копалин (202,34 мільярдів рублів, 23 %), виробництва обробки (136,26 мільярдів рублів, 16 %). Частка Республіки Татарстан в загальноросійському виробництві становить (в %): поліетилен — 51,9; каучуки синтетичні — 41,9; шини — 33,6; автомобілі вантажні — 30,5 (КамАЗ); синтетичні миючі засоби — 12,1; нафта — 6,6; картон — 4,5[2].
| Галузь | Частка в сукупній виручці | Галузь | Частка в сукупній виручці |
|---|---|---|---|
| Видобуток корисних копалин | 21,5 | Оптова та роздрібна торгівля | 14,1 |
| Виробництва обробки | 18,5 | Транспортування і зберігання | 5,9 |
| Забезпечення електричною енергією, газом і паром; кондиціонування повітря | 2,1 | Діяльність в галузі інформації та зв'язку | 2,2 |
| Водопостачання; водовідведення, організація збору та утилізації відходів, діяльність по ліквідації
забруднень |
0,7 | Діяльність готелів та підприємств громадського харчування | 0,9 |
| Сільське господарство | 7,4 | Інші види діяльності | 19,1 |
| Будівництво | 7,7 |
Татарстан — один з провідних регіонів РФ за обсягом ВРП. За даними Росстату, валовий продукт республіки становив:
| Рік | ВРП, млрд. руб[3] | Рік | ВРП, млрд. руб |
|---|---|---|---|
| 1998 | 2005 | ||
| 1999 | 2006 | ||
| 2000 | 2007 | ||
| 2001 | 2008 | ||
| 2002 | 2009 | ||
| 2003 | 2011 | ||
| 2004 | 2013 | ||
| 2014 | |||
| 2015 | 1788,000[4] | ||
| 2016 | 1944,000 | ||
| 2017 | 2115,550[5] |
Динаміка ВРП 1998—2017 рр., мрд. руб.
 | На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
Валовий регіональний продукт на душу населення, тис. рублів[6]
| 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | 2016[7] | 2017 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 128,22 | 161,04 | 201,17 | 245,63 | 234,20 | 264,56 | 344,09 | 376,91 | 403,94 | 424,98 | 463,81 | 501,40 | 543,86 |
На території Республіки Татарстан виділяються 6 економічних зон:
На території Нижньо-Камської економічної зони діють особлива економічна зона Алабуга, а також Нижньокамський нафтохімічний і Набережночелнинський автомобілебудівний кластери.
За підсумками 2017 р зростання промислового виробництва склало 101,8 % до рівня 2016 року, обсяг відвантаженої продукції досяг 2 254,2 млрд руб. У 2011 році 95,3 % від республіканського обсягу припадало на муніципальні утворення з переважно розвиненим промисловим виробництвом. Сальдований фінансовий результат великих і середніх підприємств Республіки Татарстан склав 93 285,4 млн руб: 1 242 підприємства отримали прибуток у розмірі 104 613,15 млн руб і 499 організацій є збитковими, з розміром збитку — 11 327,75 млн руб[8].
Важливу роль в економіці Республіки Татарстан грає аграрний сектор. Республіка входить до трійки лідерів серед інших регіонів Росії за обсягом сільськогосподарської продукції. В цілому за період січень-червень 2011 року реалізовано худоби і птиці в живій вазі 144,1 тис.тонн, на суму 57,5 млрд рублів. Основний обсяг реалізації худоби та птиці в живій вазі припадає на муніципальні райони з переважно розвиненим сільським господарством — 68,8 %[9][8].
Загальна посівна площа сільськогосподарських угідь на 2016 рік 3019,1 тис. гектарів.
Розміри посівних площ (в га)[10]:
| № | Культура | 2016 |
|---|---|---|
| 1 | зернові культури | 1587,4 |
| 2 | ярі зернові культури | 1072,0 |
| 3 | технічні культури | 310,8 |
| 4 | картопля | 72,8 |
| 5 | овочі | 11,7 |
| 6 | кормові культури | 1036,4 |
Поголів'я великої рогатої худоби на 1 січня 2016 року налічувало 1 029,0 тис. голів, із них корів — 362,6 тис. голів, поголів'я свиней склало 465,0 тис. голів, овець та кіз — 356,5 тис. голів, птиці — 16 887,0 тис. голів.
Наявність худоби та птиці в сільськогосподарських організаціях (тис. голів):[11]
| № | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2016 | 2017[12] | 2018 | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Велика рогата худоба | 749,0 | 721,5 | 722,1 | 712,0 | 1029,0 | 1034,7 | 1018,7 |
| в тому числі корів | 403,2 | 379,8 | 362,6 | 354,9 | 351,3 | |||
| 2 | Свині | 592,8 | 509,3 | 506,3 | 569,5 | 465,0 | 482,7 | 484,1 |
| 3 | Вівці і кози | 372,1 | 355,2 | 356,5 | 396,6 | 384,8 | ||
| 4 | Птах всіх видів | 9928,5 | 10783,3 | 11376,1 | 12381,9 | 16887,0 | 17400[13] | н / д |
| 5 | Коні | 18,4 | 16,2 | 14,8 | 14,4 | н / д | н / д | н / д |
На кінець 2010 року житловий фонд Республіки Татарстан налічував 86,2 млн м2, в середньому на 1 жителя припадало 22,8 м2 житла. За 1 півріччя 2011 року було введено 1171,4 тис. м2[9] загальної житлової площі з об'ємом робіт на суму 64,8 млрд. рублів. Серед якої 10,9 тис. квартир загальною площею 686 тис. м2 і 3,8 тис. індивідуальних житлових будинків загальною площею 485,4 тис. м2. У II кварталі 2011 року вартість 1 м² на первинному ринку житла становила 33,5 тис. рублів, на вторинному ринку — 35,4 тис. рублів. 1 188,6 тис. м2 житлового фонду має знос 65 %, на частку Казані доводиться 35,1 %. Площа аварійного житла на кінець 2010 року склала 352,1 тис. м2[8].
Лідерами по введенню житла на душу населення по республіці є: Лаїшевський район (1,069 м2), Високогорський (0,794 м2), Тукаєвський (0,785 м2), Агризький (0,657 м2) райони. Аутсайдерами: Єлабузький (0,058 м2), Ютазинський (0,089 м2), райони та м. Набережні Челни (0,102 м2)[9]. Лідерами по введенню житла є м. Казань (487 тис. м2), Альметьєвський район (79 тис. м2), м. Набережні Челни (78 тис. м2)[8].
У Казанській агломерації розпочато спорудження міст-супутників 155-тисячного наукового міста Іннополіс і 100-тисячного Салават Купере, а також планується створення міст-супутників 40-тисячного Смарт-сіті і 157-тисячного Зелений Дол.
Середня заробітна плата і чисельність працюючих на підприємствах і в організаціях, включаючи суб'єкти малого підприємництва за видами діяльності в січні 2013 року[14]:
| № | Сфера | Середньомісячна заробітна плата одного працівника, рублів | Середньооблікова чисельність працівників, тис. людин |
|---|---|---|---|
| 1 | Сільське господарство, мисливство та лісове господарство | ||
| 2 | Видобуток корисних копалин | ||
| 3 | Обробні виробництва | ||
| 4 | Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води | ||
| 5 | Будівництво | ||
| 6 | Оптова та роздрібна торгівля | ||
| 7 | Транспорт і зв'язок | ||
| 8 | Фінансова діяльність | ||
| 9 | Операції з нерухомим майном, оренда і надання послуг | ||
| 10 | Освіта | ||
| 11 | Охорона здоров'я та надання соціальних послуг | ||
| 12 | Надання інших комунальних, соціальних і персональних послуг |
Рівень зареєстрованого безробіття по республіці на 21 липня 2015 року склав 0,88 %[15], на обліку в Центрах зайнятості населення рахується 16 680 осіб. Найбільший рівень безробіття в Тетюському (3,16 %), Сабинському (2,93 %), Чистопольському (2,66 %) районах та у м. Єлабуга (2,64 %). Найменший рівень в Пестречинському (0,29 %), Лаїшевському (0,34 %), Кукморському (0,52 %) районах[9].
Сумарна просрочена заборгованість на 1 липня 2011 року склала 64,2 млн рублів. Чисельність працівників, перед якими є заборгованість, склала 4 030 осіб. Сума заборгованості в розрахунку на одного працівника, перед яким є заборгованість, склала 15,9 тис. рублів[9].
Столиця Татарстану — Казань знаходиться на відстані 797 км на схід від Москви. Дорога від Москви до Казані займає 12 годин поїздом, або 1 годину літаком[1].
Географічне положення Татарстану визначає його вузлове положення в транспортних зв'язках Уралу і Сибіру з європейською частиною Росії. У Татарстані представлені всі види транспорту. Однак недоліком дорожньої мережі республіки є її недостатня зв'язаність через особливості географічного положення: великі річки є серйозною перешкодою для організації наземного транспортного сполучення — є всього один Займищенський автомобільний міст (і окремий ж. -д. міст) через Волгу, два автомобільних переїзди через Каму (в тому числі поєднаний авто- і ж. -д. перехід у м. Набережні Челни) і один автомобільний міст через Вятку.
Автомобільні дороги представлені дорогами федерального значення М7 (Волга) «Москва — Казань — Уфа», М7 «Єлабуга — Іжевськ», Р239 «Казань — Оренбург» (з дублюючою ділянкою Шалі — Сорочі Гори), Р241 «Казань — Ульяновськ», А295 « Казань — Йошкар-Ола» і невеликими відрізками автодоріг М5 (Урал) «Москва — Самара — Челябінськ», А151 «Чебоксари — Ульяновськ».
З регіональних автодоріг найважливішими є 16А-0003 «Набережні Челни — Альметьєвськ», 16К-0396 «Казань — Арськ - Малмиж», 16К-0191 «Олексіївське — Високий Колок» (Казань — Самара).
Залізниці є в 22 районах, а також в міських округах Казань і Набережні Челни:
- північна широтна лінія Москва — Зеленодольськ — Казань — Агриз — Єкатеринбург (від неї відходить лінія Агриз — Іжевськ, а також тупикові гілки Зеленодольськ — Йошкар-Ола, Зеленодольськ — Волзьк, Казань — аеропорт);
- південна широтна лінія Москва — Ульяновськ — Нурлатськ — Бугульма — Уфа (тупикова гілка Уруссу — Жовтневий);
- східна меридіаональна лінія Агриз — Набережні Челни — Бугульма (тупикові гілки до Нижньокамська, до Альметьєвськ — Нижньо Мактаме, до ОЕЗ «Алабуга»);
- західна меридіональна лінія Зеленодольськ — Ульяновськ.
Водний транспорт доступний в 18 районах і обох міських округах. Судноплавство здійснюється за чотирма основними річках: Волга, Кама, В'ятка і Біла. До переліку судноплавних шляхів включені також гирлові ділянки річок Свіяга і Шешма.
Повітряний транспорт в республіці Татарстан представлений завдяки трьом аеропортам з регулярними рейсами: це міжнародні аеропорти федерального значення «Казань» і «Бегішево» (Нижньокамськ / Набережні Челни), а також регіональний аеропорт Бугульма.
Метрополітен в Казані відкритий в серпні 2005 року, має одну лінію довжиною 15,8 км і 10 станцій.
Татарстан — найбільший у Східній Європі центр трубопровідного транспорту. Основні нафто- і газопроводи виходять від Альметьєвсько-Бугульмінського промислового вузла в сусідні регіони. По нафтопроводу «Дружба» татарстанська нафта транспортується до Європи.
На квітень 2012 року в Татарстані було зареєстровано 22 банки. Найбільшим банком за обсягом активів є Ак Барс, друге місце займав Татфондбанк[16] (в березні 2017 року ліцензія у банку була відкликана).
Основним ресурсом надр республіки є нафта. З початком освоєння в середині XX століття потужних нафтових родовищ на південному сході Татарську АРСР було названо «Другим Баку» і родовища стали найбільшими в СРСР до освоєння західно-сибірських родовищ в кінці 1970-х рр. Республіка має 894 млн тонн добувної нафти; розмір прогнозованих запасів складає 1 753,8 млн т. Видобутком нафти займаються 177 організацій, найбільшими промисловими підприємствами республіки є: ПАТ «Татнафта», «Татанафтохімінвест-холдинг», «Казань-оргсинтез»[17].
У Татарстані відкрито 127 родовищ нафти, які об'єднують більше 3 000 покладів нафти. Саме тут розташоване друге за величиною родовище в Росії (на момент початку розробки найбільше) і одне з найбільших у світі — Ромашкинське, що розташоване в Леніногорському районі Татарстану. Серед великих родовищ виділяються Новоєлховське і Саусбашське, а також середнє Бавлінське родовище[18]. Разом з нафтою добувається нафтовий газ — близько 40 м³ на 1 тону нафти. Відомі кілька незначних родовищ природного газу і газового конденсату.
На території Татарстану виявлено 108 покладів вугілля. Разом з тим в промислових масштабах можуть використовуватися тільки поклади вугілля, приурочені до Південно-Татарського, Мелекеського і Північно-Татарського районів Камського вугільного басейну. Глибина залягання вугілля — від 900 до 1400 м.
У надрах республіки є також промислові запаси вапняку, доломіту, будівельного піску, глини для виробництва цегли, будівельного каменю, гіпсу, піщано-гравійної суміші, торфу, а також перспективні запаси нафтобітумів, бурого і кам'яного вугілля, горючих сланців, цеолітів, міді, бокситів.
Татарстан має прямі економічні зв'язки з багатьма країнами світу, в деяких з яких республіка відкрила свої зовнішньоекономічні представництва. Наприклад, в 2008 році обсяг товарообігу між Татарстаном і Туреччиною досяг 3 млрд доларів.
- ↑ Валовой региональный продукт по видам экономической деятельности, тысяча рублей. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 серпня 2011.
- ↑ Валовой региональный продукт РТ по итогам 2009 года составил 878 млрд руб. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 20 травня 2020.
- ↑ Валовой региональный продукт по субъектам Российской Федерации в 1998—2009
- ↑ Коммерсантъ (21 березня 2017). ВРП Татарстана по итогам 2016 года вырос на 2,5% - до 1,94 трлн рублей. Коммерсантъ. Архів оригіналу за 23 грудня 2017.
- ↑ Объем и изменение валового регионального продукта в основных ценах в Республике Татарстан (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 жовтня 2018. Процитовано 24 квітня 2020.
- ↑ ОБЪЕМ И ИЗМЕНЕНИЕ ВАЛОВОГО РЕГИОНАЛЬНОГО ПРОДУКТА В ОСНОВНЫХ ЦЕНАХ РЕСПУБЛИКИ ТАТАРСТАН В 2010-2014ГГ (PDF). 12 травня 2014. Архів оригіналу (PDF) за 6 березня 2016. Процитовано 24 квітня 2020.
- ↑ ВРП Татарстана по итогам 2016 года вырос на 2,5% - до 1,94 трлн рублей // Коммерсантъ. — 2017. — 21 березня. Архівовано з джерела 23 грудня 2017. Процитовано 20 травня 2020.
- ↑ а б в г Экономический барометр. 1 квартал 2011 года.
- ↑ а б в г д Основные тенденции социально-экономического развития муниципальных районов и городских округов Республики Татарстан в январе-июне 2011 года[недоступне посилання з Июль 2019]
- ↑ Растениеводство в Республике Татарстан (PDF). 28 січня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 14 лютого 2019. Процитовано 24 квітня 2020.
- ↑ Татарстанстат (28 січня 2018). Сельское хозяйство в Республике Татарстан в 2016 году (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 грудня 2018. Процитовано 24 квітня 2020.
- ↑ Открытый Татарстан. open.tatarstan.ru. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 1 жовтня 2018.
- ↑ Елена Боровик. В Татарстане произведено 213 тыс. тонн мяса птицы и 1,2 млрд. штук яиц - Agrovesti.net | АПК (рос.). agrovesti.net. Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 1 жовтня 2018.
- ↑ Численность и средняя заработная плата работающих на предприятиях и в организациях, включая субъекты малого предпринимательства за январь 2013г (PDF). Комплексный информационно-аналитический доклад. Татарстанстат. Январь-Февраль 2013. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 20 травня 2020.
- ↑ Министерство труда, занятости и социальной защиты Республики Татарстан (22 липня 2015). Уровень безработицы в Татарстане составляет 0,82%. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 травня 2020.
- ↑ Рейтинг банков Татарстана. banki.ru. Архів оригіналу за 13 серпня 2015. Процитовано 23 липня 2015.
- ↑ Разработка и анализ геоинформационного пакета на нефтяной бассейн.
- ↑ Татарстан. Каталог месторождений полезных ископаемых. Углеводородное сырье. Архів оригіналу за 13 вересня 2011. Процитовано 2 серпня 2011.
