Перейти до вмісту

Електронікор

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Електронікор
Стилістичні походження
Походження
Типові інструменти
ПопулярністьСередина 2000-х
Споріднені жанри
Індастріал-метал, нінтендокор

Електроніко́р — музичний жанр, у якому поєднались елементи постгардкору, металкору та електронної музики[1][2][3]. Цей жанр набув популярності серед постгардкор- та металкор-гуртів 2000-х Англії, США, Канади[4], Франції та Гонконгу[5].

Основні риси

[ред. | ред. код]

За стилістикою звучання, жанр являє собою злиття постгардкору та різних жанрів електронної музики, наприклад, дабстепу[1], драм-енд-бейсу[6] та трансу[7]. Деякі гурти зуміли поєднати електронну музику та металкор, надавши композиціям важче звучання. Часто використовуються брейкдаун та скримінг[1][8][9].

Прийом

[ред. | ред. код]

Наприкінці 2000-х Sumerian Records відзначили, що «останнім часом спостерігається надлишок електроніки/гардкор-музики»[10]. Attack Attack! часто визнають головним американським творцем стилю,[11] вказуючи на британський гурт Enter Shikari як джерело натхнення[12]. Enter Shikari — електронний гурт, який розпочав діяльність у 1999 році, додавши останнього учасника і перетворившись на «Enter Shikari» з «Hybryd» на початку 2003 року в Сент-Олбансі, Англія[13]. Гурт отримав міжнародну радіоротацію і значну кількість музичних нагород, зокрема від Kerrang!, NME, Rock Sound Magazine та BT Digital Music Awards[14][15][16]. Вони виражають зв'язок з такими жанрами електронної музики, як транс, і їх називають «королями транскору»[7]. Їхній другий альбом під назвою Common Dreads вийшов у червні 2009 року і дебютував у британському чарті альбомів на 16 місці[17]. У 2020 році метал-гурт Bring Me The Horizon випустив альбом Post Human: Survival Horror, який має помітні елементи електроніки в кількох треках, таких як 1x1, в якому бере участь дует Nova Twins.

Пов'язані музичні стилі

[ред. | ред. код]

Нінтендокор — жанр рок-музики, що включає в себе елементи музики відеоігор та чиптюну[18][19][20], є похідною формою постгардкору[18].

Кранккор — музичний жанр, що поєднує в собі постгардкор і скримо зі стилем кранк-гіп-гоп та характеристиками електронної музики[21].

Цифровий гардкор — музичний жанр, що поєднує елементи гардкор-панку та різних форм електронної музики і техно. Він розвинувся в Німеччині на початку 1990-х років і часто має соціологічну або ліву ліричну тематику[22][23].

Виконавці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Pio, Gabriel (Staff member) . I See Stars — The End of the World Party. TheNewReview.net. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 25 квітня 2011.
  2. ↑ Birchmeier, Jason. I See Stars — Biography. Allmusic. Rovi Corporation. Архів оригіналу за 11 грудня 2010. Процитовано 25 квітня 2011.
  3. ↑ Birchmeier, Jason. Sky Eats Airplane — Biography. Allmusic. Rovi Corporation. Архів оригіналу за 14 грудня 2012. Процитовано 25 квітня 2011.
  4. ↑ Heaney, Gregory. Abandon All Ships — Biography. Allmusic. Rovi Corporation. Архів оригіналу за 15 листопада 2010. Процитовано 25 квітня 2011.
  5. ↑ BLΛK — Bitetone. Bitetone Magazine. Bitetone. Архів оригіналу за 14 жовтня 2011. Процитовано 22 грудня 2011.
  6. ↑ Enter Shikari Announce Australian Tour | News. Kill Your Stereo. Архів оригіналу за 22 червня 2010. Процитовано 26 жовтня 2011.
  7. ↑ а б Enter Shikari: "Kings of Trancecore". PureGrainAudio. Архів оригіналу за 14 грудня 2012. Процитовано 20 квітня 2010.
  8. ↑ Duffy, Grace (Staff member) . REVIEW: I SEE STARS – END OF THE WORLD PARTY. Under the Gun Reviews. Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 25 квітня 2011.
  9. ↑ I See Stars News – I See Stars – 3D Review. Artists.letssingit.com. 2009–08–18. Архів оригіналу за 14 грудня 2012. Процитовано 2010–06–26.
  10. ↑ I See Stars on Sumerian Records. Sumerian Records. Архів оригіналу за 18 листопада 2011. Процитовано 1 листопада 2009.
  11. ↑ Attack Attack! – Sunday Came Sundenly Review from Music Emissions. Music Emissions – Indie Music. Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 25 червня 2017.
  12. ↑ The True Story Behind the Most Hated Metal Video of All Time. Kerrang!. 4 червня 2019. Процитовано 31 липня 2019.
  13. ↑ James Birtles, The Mancunion Album: Enter Shikari – A Flash Flood of Colour [Архівовано 17 лютого 2012 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Kerrang! Awards 2006 Blog: Best British Newcomer. Kerrang.typepad.com. Процитовано 12 березня 2011.
  15. ↑ Mike Diver. NME Awards: winners in full. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 11 вересня 2012.
  16. ↑ Muse win BT Digital Music Award. NME.
  17. ↑ Radio 1 – The Official Chart with Reggie Yates – The Official UK Top 40 Albums Chart. BBC. Процитовано 12 березня 2011.
  18. ↑ а б Loftus, Johnny. HORSE the Band – Biography. Allmusic. Rovi Corporation. Процитовано 14 березня 2011.
  19. ↑ Payne, Will B. (14 лютого 2006). Nintendo Rock: Nostalgia or Sound of the Future. The Harvard Crimson. Процитовано 14 березня 2011.
  20. ↑ Wright (9 грудня 2010). Subgenre(s) of the Week: Nintendocore (feat. Holiday Pop). The Quest. Архів оригіналу за 21 січня 2012. Процитовано 21 березня 2011.
  21. ↑ Gail, Leor (14 липня 2009). Scrunk happens: We're not fans, but the kids seem to like it. The Boston Phoenix. Процитовано 8 жовтня 2009.
  22. ↑ Interview with J. Amaretto of DHR, WAX Magazine, issue 5, 1995. Included in liner notes of Digital Hardcore Recordings, Harder Than the Rest!!! compilation CD.
  23. ↑ Alec Empire. on the Digital Hardcore scene and its origins, Indymedia.ie, 28 December 2006. Retrieved on 28 May 2008.


Це незавершена стаття про музичний жанр.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Електронікор&oldid=43471237