Електропіч (ПЕТ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Було запропоновано приєднати цю статтю або розділ до Електропіч, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з грудня 2021.
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (12 грудня 2021)
no IW
Ця стаття не має інтервікі-посилань. Ви можете допомогти проєкту, знайшовши та додавши посилання на назву цієї сторінки у відповідному їй елементі Вікіданих, або, якщо Ви впевнені що такий ще не існує, то можете сміливо створювати власний елемент поточної сторінки та заповнити в ньому відповідні властивості Вікіданих. (12 грудня 2021)

Електропіч (ПЕТ) — переносний безінерційний прилад електричного опалення конвективного типу. В електропечах під сталевим перфорованим кожухом поміщаються ТЕНи потужністю 0,5 — 2.5 кВт, що і визначають потужність печі. Виготовляються електропечі під напругу 110, 220, 380 і 750 вольт[1]. Підведення електро живлення здійснюється через один з отворів у кожусі, розташованих з трьох сторін, через спеціальні контактні шпильки.

Електропечі ПЕТ мають низьку енергоефективність, наприклад для того щоб обігріти 10 м² площі електропіч споживає близько 850 ват електроенергії, це в кілька разів більше ніж споживають сучасні обігрівачі наприклад тепловий насос чи карбоновий обігрівач[2].

Перевагами електропечей ПЕТ є простота, надійність, низька ціна. Також перевагою електропечей є те що вони швидко починають обігрів приміщення і виходять на максимальну потужність обігріву через хвилину після увімкнення[3].

Але в той ж час електропечі мають значні недоліки це пожежонебезпечність і опіконебезпечність. Так як під час роботи температура їх поверхні нагрівається на 130—150°С вище температури навколишнього повітря. Крім того електропечі мають досить низьку енергоефективність.

Електропіч може встановлюватися як горизонтально, так і вертикально (з електроживленням знизу) положенні з приєднанням заземлюваного проводу до спеціального болту на корпусі.

Спочатку електропіч була розроблена як прилад для обігрівання кабін висотних кранів, але згодом електропіч стала універсальним обігрівачем. В минулому в Україні електропіч досить активно застосовували не тільки для промислового обігріву, а і для домашнього. Хоча в такому разі ризик пожежі є надзвичайно високим. Згодом заявилася традиція встановлення електропечі на цеглу, для запобігання перегріву підлоги. Але фактично це навіть збільшує імовірність пожежі, тому що існує імовірність падіння обігрівача з цегли, в результаті обігрівач може впасти боком на покриття підлоги що з високою імовірністю призводить до займання. Тому правилами експлуатації це суворо заборонено.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Печі нагрівальні типу ПЕТ. Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 11 грудня 2021.
  2. ↑ Електрообігрівачі ПЕТ. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 11 грудня 2021.
  3. ↑ ПЕЧ ЕЛЕКТРОНАГРІВАЛЬНА ПЕТ-2 (380В). Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 11 грудня 2021.
Загальні види систем опалення
Опалювальні прилади
Засоби оптимізації опалення
Пов'язані теми
Інше
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Електропіч_(ПЕТ)&oldid=42204131