Елеонора Дузе
| Елеонора Дузе | ||||
|---|---|---|---|---|
| італ. Eleonora Duse | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | італ. Eleonora Giulia Amalia Duse | |||
| Народилася | 3 жовтня 1858[1][3][…] Віджевано, Сардинське королівство[5][6] | |||
| Померла | 21 квітня 1924[5][1][…] (65 років) Піттсбург, Пенсільванія, США[2][6] | |||
| Поховання | Central Cemetery of Asolod[7] | |||
| Громадянство | _crowned.svg){kind=small} Королівство Італія Сардинське королівство | |||
| Діяльність | акторка, сценаристка, акторка театру, кіноакторка | |||
| IMDb | nm0244598 | |||
|
| ||||
 Елеонора Дузе у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Елеонора Дузе (італ. Eleonora Duse; 3 жовтня 1858 — 21 квітня 1924) — італійська акторка та сценаристка.
Народилася 3 жовтня 1858 року в місті Віджевано, Австро-Угорщина (нині регіон Ломбардія, провінція Павія, Італія) в акторській родині. Її дід Луїджі Дузе був одним з останніх представників комедії дель арте, засновником театру Гарібальді в Падуї. Батько Вінченцо Алесандро Дузе — був актором невеличкої трупи мандрівного театру. Мати Анджеліка Каппеллетто — походила з селянської родини, після одруження стала інколи брати участь у виставах.
Подорожуючи Італією з батьками, Елеонора дуже рано почала акторську діяльність. В 4-річному віці вона дебютувала в ролі Козетти у виставі «Знедолені» за Віктором Гюго, а до 7 років з'їздила вздовж і впоперек всю Ломбардію, П'ємонт, Венеційську область, Істрію і Далмацію. У 12-річному віці втратила мати. У 1873 році 15-річна Елеонора з успіхом зіграла Джульєтту. Перший серйозний успіх до молодої акторки прийшов 1 серпня 1879 року з виконанням ролі Терези Ракен в однойменній драмі Еміля Золя.
У травні 1881 року Елеонора Дузе одружилася з актором Тебальдо Кеккі.
Протягом 1880–1886 років Дузе з трупою Чезаре Россі з успіхом гастролювала Італією. Бурхливий роман з актором трупи Флавіо Андо призвів до розлучення з Кеккі, який залишився в Аргентині з їхньою спільною дочкою. У 1887 році вона створила власну «Трупу міста Рима», посади директора і прем'єра якої обійняв Флавіо Андо.
До кінця 1880-х років Дузе стає найпопулярнішою акторкою Італії й розпочинає серію закордонних гастролей, які завершились тріумфальним успіхом. У ході турне їй аплодували Австрія, Німеччина, Англія, Данія, Швеція, Норвегія, Росія, Франція, Швейцарія, Іспанія, Португалія, Єгипет, США, країни Південної Америки.
У 1894 році в Мюнхені Елеонора Дузе розпустила свою трупу, тоді ж розпрощалась і з Флавіо Андо. У тому ж році вона знайомиться з поетом Габріеле д'Аннунціо, з яким їх поєднала дружба і взаємна приязнь. Після вдалої прем'єри д'Ануунціо «Дочка Йоріо» 2 березня 1904 року в міланському театрі «Лірико», Дузе у наступні роки зосереджується майже виключно на п'єсах цього автора. Залишившись без грошей і без ролей, Елеонора Дузе у 1909 році залишає сцену й назавжди пориває з д'Аннунціо.
В роки Першої світової війни Елеонора Дузе організувала збір книг, одягу та інших речей для солдатів, а у 1916 році виїхала у район бойових дій для участі у «Фронтовиму театрі». Після невдачі цієї затії допомагала доглядати за пораненими, писала за них листи рідним. У тому ж році на прохання актора Фебо Марі і компанії «Амброзіо-фільм» знялась у фільмі «Попіл» за романом Грації Деледди.
По закінченні війни переїхала до дочки в Англію. Матеріальні труднощі змусили Елеонору Дузе у 1921 році повернутись у театр. Відмовившись від гриму й перук, Дузе виступала на сценах Турину, Мілану, Генуї, Риму. Після цього знову були гастролі у Лондоні, Відні, турне по США.
5 квітня 1924 року перед виступом у театрі в Піттсбурзі потрапила під сильний дощ і застудилась, проте зіграла роль у п'єсі Марко Прага «Закриті двері». Після нетривалої хвороби о першій годині ночі 21 квітня 1924 року Елеонора Дузе померла від запалення легень. Похована згідно її волі в Азоло, провінція Тревізо, регіон Венето.
Елеонора Дузе вшанована на Поверсі спадщини Джуді Чикаго.
-
Франц фон Ленбах. Портрет Елеонори Дузе -
Ілля Рєпін. Елеонора Дузе (1891) -
Поштова марка СРСР до 100-річчя з дня народження Е. Дузе
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118681354 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Nagler A. M. Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Дузе Элеонора // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- Дузе // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Біографії відомих людей: Елеонора Дузе [Архівовано 26 червня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Кросворд-кафе: Біографія Елеонори Дузе [Архівовано 26 березня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
|
Це незавершена стаття про акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |