Перейти до вмісту

Ельза Ейнштейн

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ельза Ейнштейн
нім. Elsa Einstein
Народилася18 січня 1876(1876-01-18)[1][2][3]
Гехінген, Німеччина
Померла20 грудня 1936(1936-12-20)[1][2][3] (60 років)
Принстон, США
·ниркова недостатність
ГромадянствоНімеччина Німеччина США
Діяльністьполітична діячка
Знання мовнімецька
Конфесіяюдаїзм
БатькоRudolf Einsteind
МатиFanny Kochd
РодичіГерман Ейнштейн
У шлюбі зАльберт Ейнштейн[4]
ДітиЕльза Ловенталь Ейнштейн
Марго Ловенталь Ейнштейн

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ейнштейн.

Ельза Ейнштейн, у першому шлюбі Левенталь, у другому Ейнштейн (18 січня 1876(1876-01-18), Гехінген — 20 грудня 1936(1936-12-20), Принстон, Нью-Джерсі) — німецька політична діячка[джерело?].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася в Гехінгені 18 січня 1876 року у родині Рудольфа та Фанні Ейнштейн (до шлюбу Кох)[5]. Її батьки були двоюрідними батьками Альберта Ейнштейна. Мала двох сестер: Паула (бл. 1878 — бл. 1955) та Герміона (1872—1942). Батько був власником підприємства з виробництва текстилю в Гехінгені.

Під час частих візитів її родини до Мюнхена Ельза часто гралася з двоюрідним братом. Розмовляючи швабським діалектом, вона називала його «нім. Альбертль». Шляхи розійшлися в 1894 році, коли сім'я разом з Альбертом залишила Німеччину і вирушила до Мілану.

У 1896 році одружилася з торговцем тканинами Максом Левенталем (1864—1914)[5] з Берліна. Народила трьох дітей: доньок Ільзу (1897—1934) та Марго (1899—1986), син (1903) помер незабаром після народження.[5] Усі разом вони жили в Гехінгені. У 1902 році чоловік влаштувався на роботу в Берліні. Його родина залишилася в Гехінгені. Ельза розлучилася з Максом 11 травня 1908 року[5] і переїхала з двома доньками до квартири, розташованої над квартирою своїх батьків на Габерландштрассе 5, у Берліні.[5] Собі та донькам повернула дошлюбне прізвище Ейнштейн після розлучення з Левенталем у 1908 році[6].

Einstein, looking relaxed and holding a pipe, stands next to a smiling, well-dressed Elsa who is wearing a fancy hat and fur wrap. She is looking at him.
Ельза Ейнштейн з чоловіком Альбертом прибуває до Нью-Йорка на борту SS Rotterdam

Розпочала стосунки з двоюрідним братом Альбертом Ейнштейном у квітні 1912 року[5]. Він був одружений з першою дружиною, фізикинею і математикинею Мілевою Марич[7]. Альберт розлучився в липні 1914 року. Ейнштейн повернулася з двома синами до Цюриха. Їхнє поступове розлучення остаточно завершилося 10 лютого 1919 року. Через три з половиною місяці, 2 червня 1919 року, Ейнштейн одружилася з кузеном[8].

З падчерками Ільзою та Марго Ейнштейни створили дружню та міцну родину. Хоча вони не мали спільних дітей, Альберт виховував доньок як своїх.[5] Жили на околиці Берліна, придбавши в 1929 році літній будиночок у містечку Капут (Бранденбург) поблизу Потсдама[5]. Ейнштейн також деякий час була секретаркою чоловіка[9].

В цьому шлюбі Ейнштейн дуже часто охороняла і захищала чоловіка від небажаних гостей і шарлатанів.[5] Вона стала ініціаторкою будівництва літнього будиночка в 1929 році[10].

У 1933 році Ейнштейни переїхали до Принстона у штаті Нью-Джерсі в США[11]. Восени 1935 року вони переїхали до будинку на Мерсер-стріт, № 112[5], купленого у серпні[10]. Але невдовзі після цього в Ельзи розпухло око та діагностували проблеми з серцем і нирками.[5] Коли її діагностували, чоловік вирішив приділяти більше часу самонавчанню. У книзі Волтера Айзексона «Ейнштейн: його життя та всесвіт» сказано, що він вірив, що «напружена інтелектуальна праця та погляд на природу Бога є тим примирливим, зміцнюючим, але невпинно суворими ангелами, які проведуть мене через усі життєві негаразди»[6]. Таким чином Ейнштейн намагався втекти від своїх проблем, зосередившись на роботі, яка б відволікала б його від смерті дружини.

Ельза Ейнштейн померла після тяжкої ниркової недостатності 20 грудня 1936 року в будинку на Мерсер-стріт на 61-у році життя.[5]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в SNAC — 2010.
  2. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в Collective Biographies of Women
  4. ↑ Catalog of the German National Library
  5. ↑ а б в г д е ж и к л м н Highfield, Roger; Carter, Paul (1993). The Private Lives of Albert Einstein. London: Faber and Faber. ISBN 9780571167449. OCLC 1256489238.
  6. ↑ а б Isaacson, Walter (2007). Einstein: His Life and Universe. New York: Simon & Schuster. ASIN B000PC0S0K. ISBN 978-0-7432-6473-0. OCLC 76961150. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 29 березня 2022.
  7. ↑ Smith, Dinitia (6 листопада 1996). Dark Side of Einstein Emerges in His Letters. The New York Times. Архів оригіналу за 5 січня 2021. Процитовано 18 березня 2022.
  8. ↑ Jha, Alok (11 липня 2006). Letters reveal relative truth of Einstein's family life. The Guardian. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 18 березня 2022.
  9. ↑ Albert Einstein's letter to colleague may fetch $5,000 at auction. The Economic Times. 4 грудня 2017. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022. The eldest daughter of Einstein's second wife, Elsa, Ilse Lowenthal Einstein served as Einstein's secretary for a brief period, according to RR Auctions.
  10. ↑ а б Küpper, Hans-Josef (2018). Short life history: Elsa Einstein. einstein-website.de. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 18 березня 2022.
  11. ↑ Rieber, Christoph (2018). Albert Einstein: Biografie eines Nonkonformisten (German) . Ostfildern: Jan Thorbecke Verlag. ISBN 9783799512817. OCLC 1048272199. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 29 березня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ельза_Ейнштейн&oldid=43252673