Ельза Шнетінберт
| Ельза Шнетінберт | |
|---|---|
| Народилася | 1874 |
| Померла | 3 грудня 1969 |
| Країна |
 Російська імперія СРСР |
| Національність | німці[1] |
| Місце проживання | Берестяне |
| Діяльність | інженерка |
 | Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
Ельза Шнетінберт (Ольга Міцевич) (1874 — 3 грудня 1969) — німецька інженерка з с. Берестяне Волинської області, яка в роки Другої світової війни врятувала від смерті 200 односельчан.
Ельза Шнетінберт[2] походила з німців-колоністів, які ще у XVIII столітті приїхали в царську Росію налагоджувати виробництво скла. Наприкінці XIX століття Ельза з братом Георгієм, як інженери-технологи, приїхали на Волинь, де у Цуманській пущі, на землях князів Радзивіллів, в урочищі Богуславка[3] біля села Берестяне ще 1830 року було закладено склозавод. В роки Першої світової війни склозавод згорів, але Ельза не залишила Волинь. Взявши шлюб з поляком Йосипом Міцевичем, залишилася жити в Берестяному. Після шлюбу в усіх пізніших документах вона записана як Ольга Улянівна Міцевич.
В роки війни трагічно загинули четверо з шести її дітей — двоє синів, дві дочки з дітьми, зяті та чоловік Йосип.
Як згадує онука Ельзи — Ольга, бабуся щовечора читала старовинну Біблію німецькою мовою, казки їм розповідала польською, розмовляла українською. З дитинства всіх онуків привчала до роботи, сама була дуже охайна. Люди в селі дуже поважали стару Німку, ставили її за приклад.
За декілька місяців до смерті її розбив параліч. А до цього ще й корів пасла, ходила в ліс по гриби.
Померла Ельза Шнетінберт 3 грудня 1969 року у віці 95 років.
Восени 1943 року поблизу села Берестяне точилися бої між фашистськими окупантами та радянськими партизанами. В одному з цих боїв 7 листопада було вбито багато німецьких солдатів та офіцерів. Знову батальйон карателів та величезний загін власівців повернулися в Берестяне 20 листопада, щоб спалити село та знищити його жителів за підтримку партизанів. Щоб ніхто не втік, власівці оточили село, а людей стали зганяти в дві величезні клуні, які місцеві називали сибірськими, бо на Поліссі таких не будували. Там уже назбиралося зо двісті людей: старі й молоді, жінки і діти. Саме в цей момент прибігла Ельза Шнетінберт (Ольга Міцевич) і заповзялася щось дуже емоційно пояснювати фашистськими офіцерам, які командували каральним загоном. Стала перед ними на коліна. На її прохання німці людей відпустили. Але попередили, що виходити з села можна тільки дорогою, яка веде на Сильне. Та декілька селян побігли в бік лісу, власівці вирішили, що ті біжать за підмогою до партизан і вернули людей до клуні. 14 берестянців тоді згоріли заживо і село також було спалено.
Так Ельза Шнетінберт (Ольга Міцевич) врятувала від неминучої смерті 200 людей.
До 2014 року на могилі Ельзи–Ольги Шнетінберт — Міцевич був лише старий дерев'яний хрест. За ініціативи місцевого краєзнавця Миколи Подзюбанчука у 2013 році розпочався збір коштів на спорудження пам'ятника.
2014 року в День Перемоги, на місці вічного спочинку Ольги Міцкевич було освячено кам'яний монумент за спасіння односельчан від німецьких карателів 21 листопада 1943 року, споруджений за кошти місцевих і фінансової підтримки редакції обласної газети «Волинь-нова». На пам'ятнику відважній жінці викарбувано вислів: «Хто рятує одне життя — той рятує весь світ».
- Гарбарчук К. Німкеня врятувала 200 волинян від смерті, а на її могилі — тільки старенький дерев'яний хрест / К. Гарбарчук // Волинь-нова. — 2013. — 7 листоп. — С. 1; 6
- Гарбарчук К. У Берестяному її називають святою / К. Гарбарчук // Волинь-нова . — 2014 . — 13 трав. — С.1; 4-5
- Гриценя А. Ніхто не забутий?: Німкеня Ельза врятувала від гітлерівців ціле село, тоді як сусіднє селище знищували «свої»…/ А. Гриценя // Волин газ. — 2015 . — 1жовт. — С. 9
- Королюк М. За світле майбутнє, що вами здобуте — ніхто не забутий, ніщо не забуто / М. Королюк // Вільним шляхом . — 2014 . — 17трав. — С.2
Стаття про Ельзу Шнетінберт у газеті «Голос України» [Архівовано 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
Стаття про урочище Богуславка на сайті Ківерцівського національного природного парку «Цуманська пуща» [Архівовано 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ http://www.volynpost.com/news/32750-na-volyni-vstanovyly-pamiatnyk-nimkeni
- ↑ Про її мужність ходять легенди. www.golos.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021.
- ↑ Урочище Богуславка. knpp.com.ua. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021.