Ельсон Філіп Федорович
| Філіп Федорович Ельсон | |
|---|---|
| Народження | 1793 |
| Смерть | 1869 |
| Країна (підданство) |  Російська імперія |
| Навчання | Петербурзька академія мистецтв |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Одеса, Крим |
| Архітектурний стиль | романтизм, класицизм, орієнталізм |
| Містобудівні проєкти | Перший архітектор Південного берега Криму |
| Нагороди |  |
Філіп Федорович Ельсон (ймовірно, 1793 — 1867) — російський архітектор англійського походження, випускник імператорської академії мистецтв, академік, Перший архітектор Південного берега Криму. Член Академії мистецтв Росії, Академії Св. Луки (Рим) і Флорентійської академії[1].
Біографія Філіпа Ельсона не є дослідженою. Особливо невідомі родинні узи та останні роки життя архітектора.
Походив із зубожілої англійської родини (інших деталей з його біографії невідомо). Перша згадка про Філіпа Ельсона стосується наказу зачислення до імператорської академії мистецтв в Санкт-Петербурзі[2], де вказується, що в 1799 році він поступив на виховання до цього закладу. Оплату за Філіпа та Івана Ельсонів (очевидно його брата, про якого дані теж відсутні) щорічно вносив граф Ельмпт (в сумі 150 рублів). В документі вказується, що Філіп був ще дитиною (тому дослідники і вивели орієнтовну дату народження 1793 рік).
Філіп відзначався як здібний учень, підтвердження тому є: дві срібні медалі за архітектурну композицію (в 1806 та 1808 роках), золота медаль за «Проект морського кадетського корпусу в гір. Миколаєві» (в 1809 році). В 1810 році молодий архітектор Ельсон долучився до створення проекту великого церковного центру (що мав вміщати до 15000 вірян із господарськими будівлями, дзвіницею, архієрейським будинком, консисторією та семінарією), за що він отримав ще одну золоту медаль та право поїздки (за казенний рахунок) за кордон, щоби й надалі вдосконалюватися в архітектурі. Перед поїздкою він ще кілька років займався в професора Груздова, вивчаючи математику і поєднюючи її з розробками нових архітектурних проектів і був представлений, в числі найкращих учнів, міністру освіти Російської імперії.
Навчання за кордоном Філіп Ельсон розпочав в 1813 році. Тривалий час він жив у Італії і навчався в місцевих архітекторів, співпрацював з ними, а потім і втілював свої самостійні проекти. Більше шести років Філіп Ельсон вчився і практикував у Європі, за що був зарахований до почесних членів Академії Св. Луки в Римі і Флорентійської академії.
Повернувшись до Росії, уже практикуючим і титулованим архітектором, Ельсон брався за різні проекти, його роботи відзначали навіть в імператорському колі (подарований перстень від імператора за бальний зал на Волині). Тому його було відквартировано до Одеси, як архітектора при військовому штабі[3].
Працюючи в столиці під керівництвом генерал-губернатора, архітектор справив враження на графа Миколу Воронцова, який долучав Ельсона до проектування та будівлі різних кримських споруд (в основному воронцовських, оскільки він був там найбільшим землевласником і, в той час, вів масштабні будівельні проекти). З часом, генерал-губернатор Новоросійського краю спрямував свого підлеглого до Криму уже на тривалий період, особливо коли довелося перебудовувати закинутий Бахчисарайський палац. Бачачи роботу і фаховість Філіпа Ельсона, урядовці та відомство генерал-губернатора постійно з ним консультувалися, а пізніше визначили його головним консультантом-архітектором по Криму.
Після утвердження, царськими урядниками, відповідального за забудову Південного Криму — Першого архітектора Південного берега Криму[4], граф Воронцов, на правах головного опікуна Криму, запропонував Філіпа Ельсона на цю посаду, адже вже мав з ним досвід в кількох будівельних проектах.
Посівши в 1824 році відповідальну посаду за наглядом та супроводом багатьох архітектурних проектів в Криму, Філіп Федорович пропрацював там майже 10 років і долучився до зведення десятків значних об'єктів півострова. Чиновник опікувався більшістю будов на узбережжі: поштові будинки, кардоно, фонтани, церкви, мечеті, складав кошториси і проекти на інші казенні будинки та приватні вілли-дачі, слідкував за всіма царськими спорудами на півострові[5]. Географія об'єктів Ельсона вздовж лінії узбережжя від Ореанди до Ялти та по всьому Криму від Сімферополя до Кореїзу. Головною спорудою, яку йому надали довести до пуття і яка, відтак, стала мистецькою окрасою Криму — Бахчисарайський палац (за ремонтом і зведенням якого особисто слідкував імператор Олександр І).
7 червня 1834 року Філіп Ельсон вийшов у відставку (далися взнаки хвороби)[6], заміною став його заступник Карл Ешліман. На відпочинку він продовжував займатися архітектурними проектами. Працював і жив далі в Криму.
Точних даних смерті Ельсона не віднайдено. Дослідники (вивчаючи різні архітектурні проекти, що залишилися в архівах) припускають, що смерть архітектора припадає на 1867 рік.
Філіп Ельсон спроектував, звів і проконтролював чимало архітектурних об'єктів. Філіп працював в Росії й Італії із різними вельможами (імператорами, князями, графами), він вважався сімейним архітектором Голіцина та Потоцьких[7] яким він зводив маєтки та будівлі.
Навчаючись і практикуючи в Європі на початку ХІХ століття, Філіп Ельсон почерпнув нові тодішні архітектурні течії: коли архітектурний образ споруди органічно поєднував місцевий колорит, ландшафт[8], а не виділявся своєю помпезністю та штучністю на фоні існуючих будівель. Калькування чужих, минулих архітектурних форм не цікавили молодого, уже досвідченого архітектора, оскільки він працював на межі двох світів (кримському півострові) то намагався поєднати традиційну архітектуру Заходу із орнаментальністю Сходу.
Займаючись реставрацією Бахчисарайського палацу йому довелося вивчити чимало архітектурних елементів, притаманних кримській архітектурі (османської доби — XVI-XVIII століть), і це спонукало його застосовувати їх в подальшій роботі. Оскільки попередні архітектори (приїжджі італійці та англійці) зазвичай будували класичні споруди різних епох, дотримуючись їх у деталях, то Філіп відійшов від цього і це стало його новаторством: майстерна різьба по дереву, яким обробляли великі карнизи, узорчаті східні мотиви на решітках (кованих або дерев'яних) закріплених в галереях та навісних балконах, широкі тераси на тонких колонах, кілевидні перські вікна, декоративні фіали на даху та димарі у вигляді мінаретів, розписні стелі з орнаментальними узорами[9].
Загалом, Філіп Ельсон запам'ятався роботами в стилях романтизм та класицизм[10] і приклався до таких відомих споруд:
- Голіцинський палац — в 1837 році, (Гаспра);
- Палац Перовських «Меллас» — в 30-ті роки XIX ст., (Мухалатка);
- Будинок Воронцова, кухня — в 1827, (Сімферополь);
- Татарська мечеть — в 1827, (Алупка)[11];
- Храм Архістратига Михаїла — в 1820, (Алупка);
- Храм Усічення голови Іоанна Предтечі — в 1832, (Масандра, знесений)[12];
- Чайний будиночок і Старий будинок Воронцовського палацу — в 1829 р, (Алупка);
- Лютеранська кірха — 1838, (Сімферополь)[13];
- ↑ З 1837 року - член Академії мистецтв. Почесний член Академій: Св. Луки в Римі і Флорентійської. artru.info. Архів оригіналу за 26.11.2015. Процитовано 16.08.2015.(рос.)
- ↑ В архівах Академії Мистецтв збереглися документи, які свідчать, що він в вихованці її поступив в 1799 р, будучи ще майже дитиною; щорічну плату в 150 руб. за нього і його брата Івана вносив граф Ельмпт. dic.academic.ru. Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 16.08.2015.(рос.)
- ↑ Діяльність Ельсона як архітектора пройшла в Одесі, де він обіймав посаду головного архітектора при військовому штабі. archiportal-crimea.ru (рос.) . Архів оригіналу за 8 травня 2017. Процитовано 16.08.2015.(рос.)
- ↑ Російські вельможі в 20-х роках XIX століття стали купувати ділянки в Криму і будувати садиби, дачі, палаци. Чималу роль відігравав тут граф М. С. Воронцов, який володів у Криму величезними земельними угіддями. Одним з його кроків на шляху забудови Південного берега було запровадження в 1828 році посади казенного архітектора Південного берега Криму. oldyalta.ru. Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 16.08.2015.(рос.)
- ↑ З архівних документів ми дізнаємося, що на Південному березі Криму він "побудував кілька поштових будинків, кардоно і фонтанів, деякі будівлі в імператорському маєтку Ореанда, церкви: в Масандрі і Кореїзі; мечеть в Алупці, склав багато проектів і кошторисів на різні казенні будівлі, побудував також кілька приватних будинків. domobaza.info. Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 16.08.2015.(рос.)
- ↑ 7 червня 1834 року, через хворобу, пішов у відставку головний архітектор Південнобережжя Філіп Ельсон - автор багатьох перших будівель на Південному березі Криму. news.allcrimea.net. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 16.08.2015.(рос.)
- ↑ Після смерті Софії Потоцької Місхор успадкувала її дочка Ольга Станіславівна Потоцька (1802-1861), яка в 1823 році вийшла заміж за Льва Олександровича Наришкіна (1785-1846), двоюрідного брата М. С. Воронцова, була молодша за нього на 16 років ... У 1834 році в маєтку Наришкіних був побудований чудовий «дитячий будиночок» за проектом Ф. Ельсона. журналкрым.рф. Архів оригіналу за 20 травня 2016. Процитовано 16.08.2015.(рос.)
- ↑ Мемуари О.П. Шишкіної. Ельсон вдало використав джерело, розмістивши над ним вівтар. Складалося враження, що з-під фундаменту церкви бив потужний струмінь води. Це справляло сильне враження. Тож джерело, яке з підвалу витікало під кам'яний звід, до якого прибиті ланцюг з ковшиком для перехожих. По праву сторону ґанку висять дзвони на величезному дубі, біля якого, під густою тінню на лавах можуть поміститися понад 20 осіб, а поблизу ще й горіх під кроною якого поміщалося ще 20 осіб.
{{cite web}}:|access-date=вимагає|url=(довідка); Пропущений або порожній|url=(довідка)(рос.) - ↑ В архівних документах збереглися проекти поштових будинків, побудованих Ельсоном в 1829-31 роках в Ялті, Місхорі, Алушті. Ці прості, по плануванню і архітектурним формам, одно- і двоповерхові будівлі, характерні для російської архітектури, прикрашаються східними архітектурними та декоративними елементами. www.domobaza.info. Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 16.08.2015.(рос.)
- ↑ можна виділити Філіпа Федоровича Ельсона (1793-1867) — російського архітектора, що мав англійське етнічне коріння. Він створив чудові архітектурні твори в Криму в стилістиці класицизму і романтизму. www.history.odessa.ua. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 16.08.2015.(рос.)
- ↑ Алупкінська мечеть була побудована Ельсоном (до 1834) в центрі селища. Її мінарет і купол виділялися на тлі низьких, плоскодахових будівель. domobaza.info. Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 16.08.2015.(рос.)
- ↑ Новий храм, побудований за проектом архітектора Філіпа Федоровича Ельсона (1793-1867), оригінально виглядав серед оточував його лісу. Уявіть собі вікові граби та розлогі дуби - і раптом невеликий білосніжний храм в давньогрецькому стилі. Він був побудований досить просто, головний вхід прикрашали чотири колони доричного ордера і трикутний фронтон, який вінчав хрест. Для того, щоб візуально полегшити будівлю, архітектор піднімає її на невисокий стилобат, а 9 сходинок, що ведуть до портика, візуально збільшували висоту колон. poluostrov-krym.com. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 16.08.2015.(рос.)
- ↑ Німецька Лютеранська Кірха. Була побудована в Сімферополі на вулиці Катерининській (нині Карла Маркса, 27) в 1838 році. Автор проекту - відомий у Криму архітектор Філіп Ельсон. simfion.ru. Архів оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 16.08.2015.(рос.)
- Коротко про Філіпа Ельсона [Архівовано 8 травня 2017 у Wayback Machine.]
- П. Н. Петров, «Материалы для истории Имп. Академии Художеств», т. I (СПб., 1864 р.), стр. 382, 383, 490, 507, 518, 522, 528, 530, 543, 548 й інші. 552; т. II (СПб., 1865 р.), 10, 69, 202, 203, 246, 355.