Елізабет Аллан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Аллан.
Елізабет Аллан
Народилася9 квітня 1910(1910-04-09)[2][3]
Skegnessd, Східний Ліндсіd, Лінкольншир[d], Лінкольншир, Англія, Сполучене Королівство
Померла27 липня 1990(1990-07-27)[2][1][…] (80 років)
Гоувd, Східний Сассекс, Велика Британія
  • хвороба
    • Громадянство Велика Британія
    Діяльністьакторка, акторка театру, кіноакторка
    Роки діяльностіз 1927
    IMDbnm0019922
    CMNS: Елізабет Аллан у Вікісховищі

    Елізабет Аллан (англ. Elizabeth Allan; 9 квітня 1910 — 27 липня 1990) — англійська акторка театру та кіно, яка працювала як у Великій Британії, так і в Голлівуді, зігравши у близько 50 фільмах протягом понад чверті століття.

    Життя та кар'єра

    [ред. | ред. код]

    Народилася в Скегнессі, Лінкольншир у 1910 році та здобула освіту в Дарлінгтоні, графство Дарем. У 17 років дебютувала на сцені у театрі «Old Vic». Через чотири роки дебютувала у кіно, з'явившись у фільмі «Алібі».

    Вона почала свою кар'єру, з'являючись у ряді фільмів студії Джуліуса Хагена «Twickenham Studios», але також знімалася у фільмах компанії «Gainsborough Pictures» та у режисера Александра Корди. У 1932 році вона вийшла заміж за Вільфріда Дж. О'Браєна, з яким її познайомив актор Герберт Маршалл. Їх шлюб тривав до смерті чоловіка у 1977 році.

    У 1933 році почала співробітництво з американськими кінокоманіями, підписавши контракт з Metro-Goldwyn-Mayer. Найуспішнішим став для неї 1935 рік, коли вона з'явилась у двох помітних адаптаціях творів Діккенса (нещасна молода мати Девіда в фільмі «Девід Коперфілд» Джорджа К'юкора та Люсі Манетт у «Казці про два міста» Джека Конвея), а також отримала роль ​​в фільмі «Знак вампіра» Тода Броунінга.

    Але наступні роки були невдалими MGM оголосила її за провідну роль у «Цитаделі» Кінга Відора, але згодом її замінила Розалінда Рассел. Коли її знову замінила Грір Гарсон у «До побачення, містер Чіпс», Елізабет успішно подала позов до студії. Студія помстилася, відмовившись дозволити їй працювати, і, розчарувавшись, Аллан повернулася до Великої Британії у 1938 році.

    У кінці своєї кар'єри вона була частою учасницею телевізійних ігор, включаючи британську версію «What My Line?». Її назвали найкращою жіночою телевізійною особою Великої Британії 1952 року.

    Померла в Хоуві, Східний Сассекс, у віці 80 років.

    Вибрана фільмографія

    [ред. | ред. код]

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #1019308702 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    3. ↑ Filmportal.de — 2005.
    4. ↑ SNAC — 2010.
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Елізабет_Аллан&oldid=40931273