Еліза, життя моє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еліза, життя моє
ісп. Elisa, vida mía
Жанр драматичний фільм[1][2]
Режисер Карлос Саура[1][2]
Продюсер Elías Querejetad
Сценарист Карлос Саура
У головних
ролях
Джеральдіна Чаплін,
Фернандо Рей
Оператор Teodoro Escamillad[3]
Композитор Ерік Саті
Тривалість 125 хв. і 131 хв.
Мова іспанська
Країна  Іспанія
Рік 1977
IMDb ID 0075983

«Еліза, життя моє» (ісп. Elisa, vida mía) — іспанський драматичний фільм 1977 року, створений режисером Карлосом Саурою за власним оригінальним сценарієм. У головних ролях — Джеральдіна Чаплін і Фернандо Рей. Фільм-учасник основної конкурсної програми 30-го Каннського кінофестивалю.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Фільм розпочинається монологом, написаним від імені Елізи Сантамарії, головної героїні, який зачитує чоловічий голос, що належить її батькові Луїсу. Цей монолог є уривком з роману, який пише Луїс.

Еліза, яка саме переживає кризу шлюбу, разом з сестрою Ісабель, її чоловіком Хуліаном та їхніми дітьми навідує свого немолодого батька. Він живе сам-один у сільській місцевості, викладає в місцевій церковній школі та займається літературною творчістю. Еліза не спілкувалася з батьком багато років і приїхала зі столиці, отримавши звістку про його хворобу. Ісабель зі своєю родиною від'їжджає того ж вечора, а Еліза вирішує залишитися на кілька днів у Луїса. Вона зближується з батьком і, спілкуючись з ним, згадує своє дитинство. Флешбеки показують різноманітні епізоди, пов'язані зі спогадами Елізи і її батька, з фантазіями Елізи та твором, який пише Луїс. Теперішнє і минуле, правда і вигадка поступово зливаються. Еліза розповідає Луїсу, що її чоловік Антоніо зраджував їй з її найкращою подругою Софією. Коли Антоніо несподівано з'являється в будинку, Еліза повідомляє йому про своє рішення припинити стосунки та розлучитися. Тим часом батькові стає гірше, але він відмовляється від госпіталізації. Еліза підміняє його на заняттях у школі, де діти готують виставу за п'єсою Кальдерона де ла Барки.

Незабаром Луїс помирає. Еліза залишається в його домі і продовжує роботу над його незавершеним твором. У фіналі ми чуємо, що вона вводить до тексту роману той самий монолог, який зачитував на початку голос Луїса.

У ролях

[ред. | ред. код]
Актор Роль
Джеральдіна Чаплін Еліза Сантамарія / мати Елізи Еліза Сантамарія / мати Елізи
Фернандо Рей Луїс Луїс
Норман Бріскі Антоніо Антоніо
Ісабель Местрес Ісабель Ісабель
Хоакін Інохоса Хуліан Хуліан
Ана Торрент Еліза в дитинстві Еліза в дитинстві

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]

Каннський кінофестиваль (1977)

CEC Awards (1978)

  • Найкращий режисер (Карлос Саура).

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]