Очікує на перевірку

Еліс Бол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еліс Бол
Народилася24 липня 1892(1892-07-24)
Сіетл, Вашингтон, США[1]
Померла31 грудня 1916(1916-12-31) (24 роки)
Сіетл, Вашингтон, США
·невідомо і chlorine exposured[2]
Країна США
Національністьафроамериканці[3]
Місце проживанняОаху[1]
Діяльністьхімікиня, фармацевтка
Галузьхімія
Alma materГавайський університет, Вашингтонський університет[4] і Broadway High Schoold
Науковий ступіньмагістр[5]
ЗакладГавайський університет
РодичіJames Presley Balld

Еліс Августа Бол (англ. Alice Augusta Ball 24 липня 1892 — 31 грудня 1916) — американська науковець-хімік, яка розробила ін'єкційний масляний екстракт, що був найбільш ефективним засобом для лікування прокази на початку XX століття і залишався таким до 1940-х років[6]. Вона стала першою жінкою і першою афроамериканкою, яка закінчила Гавайський університет зі ступенем магістра[7].

Дитинство і освіта

[ред. | ред. код]

Народилася 24 липня 1892 року в Сіетлі, штат Вашингтон, в родині Джеймса Преслі і Лаури Луїзи (уродженої Ховард) Болів[8]. Її сім'я за своїм становищем перебувала між середнім і вищим середнім класами, оскільки батько Бол був редактором газети, фотографом і юристом[8]. Її дід, Джеймс Бол-старший, був також відомим фотографом і одним з перших афроамериканців в Сполучених Штатах, що вивчав дагеротипію[9]. Джеймс Бол-старший переїхав на Гаваї зі своєю сім'єю в 1903 році, але помер через рік, в результаті чого сім'я була змушена переїхати назад до Сіетлу в 1905 році[9].

Після повернення в Сіетл Бол поступила в старшу школу Сіетла і отримала високі оцінки з наукових предметів. Закінчивши цей навчальний заклад в 1910 році, вона поступила у Вашингтонський університет вивчати хімію[7][10]. Після чотирирічного навчання там, вона отримала ступінь бакалавра в галузі фармацевтичної хімії і фармакології. Вона також опублікувала спільно зі своїм науковим керівником в галузі фармакології 10-сторінкову статтю в престижному журналі Американського хімічного товариства під назвою «Бензенування в розчині ефіру»[9]. Після закінчення університету Бол запропонували стипендії для навчання в Каліфорнійському університеті в Берклі й Гавайському університеті[11]. Бол вирішила повернутися на Гаваї, щоб отримати ступінь магістра в галузі хімії. У 1915 році вона стала першою жінкою-негритянкою, яка закінчила зі ступенем магістра Гавайський університет[6].

Дослідження

[ред. | ред. код]

У рамках післядипломної наукової кар'єри в Гавайському університеті Бол досліджувала хімічний склад і діючу речовину рослини Piper methysticum (перець п'янкий) для написання магістерської дисертації[12]. Під час роботи над дисертацією доктор Гаррі Т. Холман з лікарні Каліха на Гаваях, попросив Бол допомогти йому розробити метод, щоб ізолювати активні хімічні сполуки в маслі чаулмугри (або шалмугрі)[9]. Масло чаулмугри раніше використовувалося для лікування прокази з суперечливими результатами. Більшість пацієнтів з проказою не наважувалися протягом тривалого часу вживати це масло, оскільки воно було гірким на смак і, як правило, спричиняло розлад шлунка[8]. Бол розробила процес, що дозволив ізолювати етилові ефіри жирних кислот в олії чаулмугри так, щоб вони могли вводитися за допомогою ін'єкції, але померла перш, ніж змогла опублікувати свої результати[8]. Ще один хімік Гавайського університету, Артур Л. Дін, продовжив її роботу і почав виробляти у великій кількості ін'єкцій екстракту чаулмугри[9]. У 1918 році гавайський лікар повідомив в часописі Journal of the American Medical Association, що загалом 78 пацієнтів були виписані у задовільному стані з лікарні Каліха здоров'я після лікування їх ін'єкціями[9][12]. Ізольований етиловий ефір залишався кращим засобом для лікування прокази до тих пір, поки в 1940-х роках були розроблені сульфаніламідні препарати[9].

Смерть і спадщина

[ред. | ред. код]

Еліс Августа Бол померла 31 грудня 1916 року у віці 24 років. Вона захворіла під час своїх досліджень і повернулася в Сіетл для лікування за кілька місяців до своєї смерті[6]. У 1917 році в статті в газеті Pacific Commercial Advertiser як причина смерті було названо отруєння хлором, яке могло статися під час її викладання[11]. Проте, точна причина її смерті невідома, оскільки початкове свідоцтво про її смерть було змінено, після чого причиною смерті в ньому був визначений туберкульоз[8].

Хоча її наукова кар'єра була короткою, Бол розробили основи нового метода лікування прокази, який продовжував застосовуватися до 1940-х років[9]. Гавайський університет не визнавав її роботи протягом майже дев'яносто років. У 2000 році університет, нарешті, визнав Бол, присвятивши їй меморіальну дошку на самотньому університетському дереві чаулмугри в Бахман-Холі[11]. У той же день колишній губернатор Гаваїв, Мазі Хірон, оголосив 29 лютого «Днем Еліс Бол», який наразі відзначається раз на чотири роки[7][13] . Згодом Бол була удостоєна медаллю Пошани Радою регентів Гавайського університету в 2007 році[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://www.hawaii.edu/news/article.php?aId=1656
  2. ↑ https://staradvertiser.newspapers.com/image/258560765/?clipping_id=67016036&fcfToken=eyJhbGciOiJIUzI1NiIsInR5cCI6IkpXVCJ9.eyJmcmVlLXZpZXctaWQiOjI1ODU2MDc2NSwiaWF0IjoxNzIxODQ3MTIwLCJleHAiOjE3MjE5MzM1MjB9.Lwr425esa2GZf84DhCqJOfJIjK_JDtOTdCklvDJWM_A
  3. ↑ https://oumnh.ox.ac.uk/learn-alice-ball
  4. ↑ https://sop.washington.edu/uwsop-alumni-legend-alice-ball-class-of-1914-solved-leprosy-riddle/
  5. ↑ Ball A. A. The Chemical Constituents of Piper Methysticum; The Chemical Constituents of the Active Principle of the Ava Root — 1915.
  6. ↑ а б в Jackson, Miles. Ball, Alice Augusta. Black Past. Архів оригіналу за 13 листопада 2007. Процитовано 15 травня 2013.
  7. ↑ а б в г Brown, Jeannette (2012). African American Women Chemists. New York: Oxford University Press. с. 19—24. ISBN 978-0-19-974288-2. Архів оригіналу за 10 жовтня 2014. Процитовано 8 червня 2019.
  8. ↑ а б в г д Jackson, Miles (2004). African Americans in Hawai'i. Social Process in Hawai'i. 43: 168—174. Архів оригіналу за 10 лютого 2020. Процитовано 15 травня 2013.
  9. ↑ а б в г д е ж и Wermager, Paul; Carl Heltzel (February 2007). Alice A. Augusta Ball (PDF). ChemMatters. 25 (1): 16—19. Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2014. Процитовано 18 червня 2014. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2014. Процитовано 8 червня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. ↑ Guttman, D. Molentia; Ernest Golden (2011). African Americans in Hawaii. Charleston, South Carolina: Arcadia Publishing. с. 15. ISBN 978-0-7385-8116-3. Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 15 травня 2013.
  11. ↑ а б в Mendheim, Beverly (September 2007). Lost and Found: Alice Augusta Ball, an Extraordinary Woman of Hawai'i Nei. Northwest Hawaii Times. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 17 травня 2013.
  12. ↑ а б University of Hawaii at Manoa. Ball, Alice Augusta. Scholar Space. Архів оригіналу за 18 вересня 2009. Процитовано 15 травня 2013.
  13. ↑ Cederlind, Erika (29 лютого 2008). A tribute to Alice Bell: a Scientist whose Work with Leprosy was Overshadowed by a White Successor. The Daily of the University of Washington. Архів оригіналу за 6 серпня 2014. Процитовано 19 травня 2013.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Еліс_Бол&oldid=39801749