Еліс Крісті
Еліс Крісті | |
---|---|
Загальна інформація | |
Громадянство | Велика Британія[1] |
Народження | 13 серпня 1990[2] (34 роки) Лівінгстон, Лотіан, Шотландія, Велика Британія[2] |
Зріст | 160 см[3] |
Вага | 54 кг[3] |
Alma mater | St. Margaret's Academyd і Loughborough Colleged |
Спорт | |
Країна | Велика Британія |
Вид спорту | ковзанярський спорт |
Дисципліна | шорт-трек |
Тренери | Richard Shoebridged[4] |
Еліс Крісті у Вікісховищі |
Еліс Крісті (англ. Elise Christie; нар. 13 серпня 1990 року) — британська шорт-трекістка, призерка чемпіонату світу, учасниця двох Олімпіад.
Першою великою удачею Крісті стало завоювання у 2010 році на Чемпіонаті Європи двох срібних медалей на дистанціях 1500 і 3000 метрів і бронзи в багатоборстві. У тому ж році британка виступала на Олімпіаді у Ванкувері, але на всіх трьох дистанціях вона займала місце у другому десятку.
У 2013 році на чемпіонаті Європи Крісті виграла дві дистанції (1000 і 1500 метрів). У тому ж сезоні на світовій першості Еліза завоювала бронзу на кілометровій дистанції.
На передолімпійському чемпіонаті Європи британка захистила свій титул на кілометровій дистанції, а в загальному заліку багатоборства стала другою.
У Сочі Еліс найвдаліше виступила на півкілометровій дистанції. На ній вона вийшла в фінал, але вже в першому повороті спровокувала масове падіння, в результаті чого була дискваліфікована і переведена на восьме підсумкове місце. На двох інших дистанціях британка також була дискваліфікована за різні порушення правил.
Еліс Крісті була визнана спортсменкою року в Ноттінгемі у 2013 та 2015 роках (у 2014 році їй віддали друге місце). У 2017 році вона була визнана спортсменкою року Sunday Times, як визнання її успіху на чемпіонаті світу 2017 року.
У період між жовтнем 2015 року та зимовими Олімпійськими іграми 2018 року вона була у стосунках з угорським шорт-трековиком Лю Шандор Шаолінь.
Крісті обговорила через публікацію в соціальних мережах у 2019 році, висвітлюючи усвідомлення психічного здоров'я, що вона страждала депресією та тривогою протягом двох років, включаючи самопошкодження.[5]
- ↑ http://www.bbc.co.uk/sport/0/winter-olympics/24876312
- ↑ а б Eurosport — 1989.
- ↑ а б Olympedia — 2006.
- ↑ Britons start Winter Olympics quest
- ↑ How Christie bounced back from lowest point. BBC Sport (брит.). Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 21 квітня 2021.