Перейти до вмісту

Ел ді Меола

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ел ді Меола
англ. Albert Laurence Di Meola
Зображення
Зображення
Ел ді Меола. Granada Theater, Даллас. 2006
Основна інформація
Повне ім'яангл. Albert Laurence Di Meola
Дата народження22 липня 1954(1954-07-22) (70 років)
Місце народженняДжерсі-Сіті, Нью-Джерсі, США
Роки активностіз 1974
ГромадянствоСША США
Професіямузикант (гітарист), продюсер, автор пісень
ОсвітаМузичний коледж Берклі і Bergenfield High Schoold
Інструментигітара, клавішні музичні інструменти, ударні музичні інструменти, віолончель, спів
Жанрджаз-рок
latin jazz
world fusion
СпівпрацяЧік Коріа, Джон Маклафлін, Пако де Лусія, Френк Заппа, Пол Саймон, Джо Сатріані, Стів Вей, Стів Морс, Роман Гриньків, Роман Мірошниченко, Леонід Агутін, Стенлі Кларк[en], Jean-Luc Ponty, Larry Coryell
ЗакладМузичний коледж Берклі
ЛейблиColumbia Records
www.aldimeola.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Ел Лоренс ді Меола (англ. Albert Laurence Di Meola, *22 липня, 1954, Джерсі-Сіті, Нью-Джерсі, США) — відомий американський джазовий гітарист, композитор, і продюсер італійського походження (з Черрето-Санніта). За три десятиліття музичної кар'єри він став шанованим як один з найвпливовіших гітаристів у джазі на сьогодні.

2006

Життєпис

[ред. | ред. код]

Молоді роки Меоли пройшли в Бергенфілді (Нью-Джерсі), де він відвідував Bergenfield High School. У 1971 році він вступив до музичного коледжу Берклі в Бостоні, штат Массачусетс.

Уже в 1972 році Меола грав у квінтеті Барі Майлза, а через два роки, у 1974 році, він приєднався до групи джазового піаніста Чіка Корія «Return to Forever», для запису альбому «Where Have I Known You Before». За час перебування Ела ді Меоли в групі були записані ще два альбоми: «No Mystery» (1975) і «Romantic Warrior» (1976). У групі він грав з Чіком Корія, Стенлі Кларком[en] і Ленні Вайтом. З ними він об'їхав цілий світ, а в 1975 році вони здобули нагороду Греммі за найкраще джазове виконання групи («No Mystery»).[1]

Ел ді Меола, Джон Маклафлін і Пако де Лусія на концерті в Барселоні у 80-і роки

У 1976 він записав сольний альбом «Земля опівнічного сонця» (Land of the Midnight Sun, 1976), у записуванні якого взяв участь бас-гітарист Джако Пасторіус. Меола привернув до себе увагу головним чином швидкістю гри та технічними навичками. Його ранні записи, такі як «Перегони з дияволом на іспанському шосе» (Race with the Devil on the Spanish Highway), чи «Egyptian Danza» пов'язували його ім'я, головним чином, з електричною гітарою. Хоч він мав записи чисто акустичні, коли почав досліджувати середземноморські культури, фламенко. Наприклад, «Mediterranean Sundance», «Леді Риму, сестра Бразилії» (Lady of Rome, Sister of Brazil) з альбому «Елегантний циган» (Elegant Gypsy, 1977), або «Фантазія сюїта» з альбому «Казино».

Ел ді Меола і Україна

[ред. | ред. код]

Бандурист Роман Гриньків познайомився з Елом ді Меолою після концерту в Парижі. Подальші їх спільні концерти в Америці створили основу для запису альбому «Зимові ночі» (Winter Nights, 1999) побудованому на українському мелосі. Саме він розтлумачив Меолі, що «Carol of the Bells» — не американська різдвяна пісня, а українська колядка «Щедрик» в обробці Миколи Леонтовича. Альбом «Зимові ночі» користувався величезним попитом і прекрасно розійшовся в Америці та Європі.[2]

У 2013 році Ел ді Меола був гостем львівської публіки на щорічному джазовому фестивалі «Alfa Jazz Fest 2013».[3] Джазмен зі США Ел ді Меола виступив 14 червня із новою програмою «Al Di Meola Plays The Beatles and More», створену з кавер-версій композицій легендарної ліверпульської четвірки.[4][5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Переможці Греммі 1975 // Grammy.com, 1975 [Архівовано 2 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  2. ↑ Гриньків Роман. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 31 березня 2015.
  3. ↑ #109. Гітара в супроводі бандури в альбомі найкращого гітариста світу // 365DaysClassical. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 31 березня 2015.
  4. ↑ Гітарист Ел ді Меола у Львові зіграв пісні «Beatles» // Gazeta.ua, 15.06.2013. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 31 березня 2015.
  5. ↑ Потонути в джазі // Zbruč, 21.06.2013. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 березня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ел_ді_Меола&oldid=43403637